Мовленнєвий етикет українців

Автори: Валерія Дячук, Карина Просяник, Яна Чепурнова, студентки Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка
Надійшло від: Наталя Русаченко

На допомогу всім, хто пише українською

Пропонуємо ресурси для перевірки і редагування українськомовних текстів

Первинна перевірка тексту на помилки

Написали текст і маєте сумніви щодо нього? Перевірте його за допомогою відповідних інструментів:

• «Мова – ДНК нації» – Це повністю безкоштовний сервіс перевірки текстів на грамотність.
• Onlinecorrector – виправлення помилок за допомогою безкоштовної та платної версій. Гарний інструмент для коригування помилок на кшталт «прийняти участь», «приносити вибачення», «підвести підсумки» та подібних «друзів перекладача».

Перевірка орфографічної правильності тексту українською

Не знаєте, як відміняється слово в родовому відмінку? Банкомату чи банкомата? В цьому допоможе словник — а правильно відмінювати слова та не сплутати рід іменників допоможе DictUA.

Правильний переклад з російської

Перекладати слово українською зі схожих мов за допомогою Google Translate – не найкраща ідея. Зазвичай сервіс цей пропонує відповідники, найближчі до російськомовних. Щоби знайти питомі стилістичні відповідники українською мовою, спробуйте R2U — там переклад відбувається за допомогою словників, укладених до кампаній зросійщення мови й мовлення.

Переклад фразеологізмів та сталих виразів

Не втямите, як можна перекласти сталі вирази з інших мов? Не ризикуйте із пошуком дослівного перекладу — краще звернутися із таким питанням до StaliVyrazy.

Як уникнути англіцизмів

Засилля кофаундерів, коворкінґів, краудфандерів, спіннерів, мітболів та барбершопів вибирає очі? Спробуйте «Словотвір» — цей онлайн-майданчик працює для колективного пошуку, обговорення та вибору перекладів запозичених слів, термінів та словосполучень.

Інші ресурси, які можуть бути корисними в роботі редактора

Також в різних сферах журналістської та редакторської роботи гарним помічником можуть стати такі ресурси:

• розділ української мови на StackExchange
• хороший ресурс – LanguageTool. Він аналогічний до інструментарію сайту «Мова – ДНК нації», але має ще додаткове розширення до браузера Google Chrome
• корпус текстiв української мови
• офіційний сайт української мови
• Академічний тлумачний словник української мови
• «Словопедія»
• низка сайтів на WikiDot — «Велика чи мала літера», «Неправильно-Правильно», «Родовий відмінок»
• онлайн-словник скорочень.

Сподіваємося, всі ці сайти допоможуть вашому мовленню ставати кращим та грамотнішим — а ваші тексти робитимуться від того соковитішими та цікавішими.

Джерело: nachasi.com

Чи добре ти знаєш наголоси в українській мові? Тест

Перейти до тесту

Повідомити вам чи вас?

Дієслово повідомляти потребує після себе додатка і в давальному, і в знахідному відмінку. Між цими двома конструкціями є невелика значеннєва відмінність. 

Коли повідомляти (повідомити) дорівнює слову казати(сказати), вживаємо вам (нам, тобі, мені). 

"Брат повідомив мені, що завтра їде до столиці". 

А коли після повідомити стоїть прийменник про, використовуємо вас (нас, тебе, мене). "Нас повідомили про те, що іспитову сесію перенесено на два тижні".

О.Пономарів

З історії мови

Як боролися з українською мовою останні 100 років

Надійшло від: Наталія Лахно

ЩЕ РАЗ ПРО РИЦАРЯ ТА ЛИЦАРЯ

В українській літературній мові щодо вживання іменників лицар та рицар сформувалося дві тенденції. 

Згідно з першою тенденцією ці іменники мають тотожні значення, тому перевагу в уживанні потрібно надавати власне українському іменнику лицар. 
Відповідно до другої – обидва іменники – лицар та рицар – можна вживати, але з різними значеннями: пряме значення “середньовічний феодал, який належав до військово-дворянського стану; воїн з важким озброєнням і спорядженням” можуть передавати і лицар, і рицар, а переносні – тільки іменник лицар. 
Зважаючи на це, маємо підстави рекомендувати обидва слова до вжитку, розмежовуючи їх за значеннями: рицар і лицар – “середньовічний феодал, який належав до військово-дворянського стану; воїн з важким озброєнням і спорядженням”, тільки лицар – “самовідданий, благородний захисник кого-, чого-небудь”, “людина, яка самовіддано служить певній справі, віддається їй”, “вихована, підкреслено чемна людина”, “про того, до кого мають або хто має до кого-небудь сердечну прихильність” (Лариса Колібаба)

Надійшло від: Наталія Лахно

І ВСЕ-ТАКИ ВОНИ НЕ ЕСБЕУШНИКИ ...

Досі немає усталеної назви працівників СБУ (Служби безпеки України). В неофіційному вжитку їх іменують есбеушниками. Ця назва трапляється і в газетно-журнальній періодиці, пор.: Редактора сайту есбеушник викликав “на ковьор” (День, 4 серпня 2008). Вона поширилася в українській мові під впливом російської відабревіатурної розмовної назви кагебешник. Уживають ще дві назви працівників цієї Служби — есбіст та есбівець: Наразі есбісти встановлюють українського замовника спецтехніки та модного одягу (Високий Замок, 16 серпня 2008); Есбівці сікли журналістську маячню (Україна молода, 24 серпня 2008).
 Обидві утворені від скороченої буквеної абревіатури СБ, а саме від назв двох її букв — есбе — за допомогою суфіксів -іст та -івець, що приєднуються до усіченої (без е) назви:

 есбе + -іст  есбіст; 

есбе + -івець есбівець. 

Це відповідає правилам українського відабревіатурного творення іменників, пор.: ПРП (пеерпе) + -іст  пеерпіст, УНП (уенпе) + -іст  уенпіст, НДП (ендепе) + -іст  ендепіст, СНД (есенде) + -івець есендівець. Із двох утворень — есбіст, есбівець, придатних для офіційного викорис- тання в українській мові, рекомендуємо надати перевагу назві есбіст, бо вона продовжує узвичаєну традицію творення та називання (пор. КДБ — кадебіст) працівників цього органу спеціального призначення (Катерина Городенська)


Надійшло від: Наталія Лахно

Поміркуймо

«Прекрасна думка втрачає цінність, якщо вона погано висловлена» (Ф.Вольтер). 

Як ви розумієте слова великого французького просвітителя? Чи справді необхідно, щоб висловлювання було досконалим, правильним? Хіба не є важливішим зміст сказаного? 

Чи можна виглядати веселою?

ЧИ МОЖНА ВИГЛЯДАТИ ВЕСЕЛОЮ?

В українському вжитку поширюється дієслово виглядати в різних його граматичних формах для характеристики зовнішності або внутрішнього стану кого-небудь. Його поєднують з прикметниками, передаючи наявність певної ознаки або її позірність, несправжність (напр.: Учора вона… виглядала веселою і задоволеною (Україна молода, 4.06.2008); …коли він дарував… троянду без шипів, виглядав цілком щирим (Високий Замок, 4.10.2007); Вона виглядала безпорадною, і все більше нагадувала пташенятко з маленьким жовтим гребінцем і допитливим дзьобиком (С. Андрухович), та з іменниками, виражаючи подібність до кого-небудь (напр.: Вона виглядала трохи як вельможна дама пізнього Середньовіччя… (С. Андрухович). Українською мовою наявність певної ознаки передають форми теперішнього та минулого часу дієслова бути, пор.: Учора вона… була веселою і задоволеною; …коли він дарував… троянду без шипів, був цілком щирим. Значення позірності виражають форми дієслова здаватися, що поєднуються з прикметниками та іменниками (пор.: Вона здавалася безпорадною; Вона здавалася вельможною дамою пізнього Середньовіччя), а також прикметники подібний, схожий, якщо вони вживаються з іменниками (пор.: Вона була схожа на вельможну даму пізнього Середньовіччя; Вона була подібна до вельможної дами пізнього Середньовіччя).

Отже, в українській мові дієслово виглядати не можна вживати для вираження значень наявності певної ознаки, її позірності, несправжності та подібності до кого-небудь.

Катерина Городенська

Надійшло від:  Тетяна Видайчук

Знайди помилку

А ви часто натрапляєтe на порушeння мовних норм у тeкстах рeклами？

Підготуйтe мовний комeнтар до порушeнь у поданих нижчe тeкстах рeклами:

1.Чи дорeчнe в цьому випадку вживання форми займeнника？

2.А в цьому тeксті є нeнормативнe вживання слів？

3.Чи можуть бути іграшки розвиваючими？

4.А з чізбургeром всe гаразд？

Пишіть відповіді у комeнтарях, а також додавайтe рeзультати ваших спостeрeжeнь мови рeклами.

Сенс чи смисл?

Вдосконалюймо культуру мовлення

Як доречно вживати: сенс чи смисл?

У сучасних порадниках і довідниках з культури української мови [знаходимо чимало рекомендацій щодо вживання лексем смисл і сенс. Наприклад, такі:

·                        Слово смисл у розумінні внутрішньої основи, суті чого-небудь використовується рідко й фактично належить до розмовної форми. Отже, замість таких сполук, як смисл слова, смисл творчості треба вживати значення слова, але зміст речення, зміст творчості.

·                        Поняття «розумна основа, мета, призначення чого-небудь» так само передається словом зміст: зміст буття. Отже, зміст, з одного боку, це «те, про що йде мова, розповідається; те, що описується, зображується» (зміст оповідання, зміст картини), а з другого – це найважливіша ідея, основа, сутність чогось.

·  Слово смисл часто використовується неправомірно у значенні ʻрозум, глуздʼ, наприклад: тверезий смисл, здоровий смисл. Нормативними в цьому разі є тільки словосполучення тверезий розум, здоровий глузд.

·    Замість поширених ненормативних висловів у смислі того, в якому смислі, є смисл, немає смислу треба вживати: у розумінні того, в якому розумінні, щодо того, є рація, є сенс, немає рації, немає сенсу.

·   Словосполучення сенс життя і суть життя є синонімічними.

Загалом поради конструктивні та зрозумілі. Проте в них іменнику смисл відводиться другорядна роль, усупереч тому, яке значення він мав у словниковому складі української мови упродовж тривалого часу її розвитку, і яке значення він має сьогодні для різних сфер життя і спілкування людини як лексема із абстрактним значенням. Натомість для лексеми зміст функції ʻідеї, внутрішньої особливості, сутностіʼ, на нашу думку, неправдиво посилені, значно перебільшені. Наприклад, неправомірним з огляду на лексичне значення буде слововживання лексеми сенс у конструкціях божественний сенс, божественний зміст, абсолютно ж виправданим значенням слова буде словосполучення божественний смисл, саме воно демонструватиме чітке дотримання лексичних та стилістичних норм української мови. У наукових текстах лексеми смисл і сенс як термінологізовані одиниці не замінюються лексемою зміст: смисл буття, смисл людського існування, смисловий наголос, носій смислу, містичний смисл, сповнений смислу. На нашу думку, лексема зміст перебуває у відношеннях лексичного включення значень лексем смисл, сенс, значення. Зрештою, значення є тим, що має відносно стабільний, інтерсуб’єктивний зміст, а смисл і сенс служать для передачі індивідуалізованого, дещо суб’єктивного залежного від змісту лексичного значення.

Неправомірні використання можуть бути викликані і суб’єктивним уявленням: про лексему смисл як русизм, про лексему сенс як латинізм і виключно науковий термін.

У сучасній мовній практиці лексеми смисл і сенс іноді можуть вживатися паралельно: смисл буття і сенс буття, прихований смисл і прихований сенс. Але обидві мають свої особливі сфери значення, у яких виступають не взаємозамінюваними. Смисл не вживається там, де йдеться про розумні підстави чогось: мати сенс, у цьому є сенс. А сенс не вживається там, де йдеться про уявлення, поняття, розуміння чого-небудь: вкладати смисл, історичний смисл, смислове навантаження.  

(Видайчук Т.Л. За матеріалами виступу «Лексеми смисл і сенс у мовній практиці українців» на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Лінгвістичний і лінгводидактичний простір: здобутки і перспективи», 12-13 жовтня, Київський університет імені Бориса Грінченка).

Як правильно: за сприяння чи за сприянням?

Вдосконалюймо культуру мовлення

За сприяння чи за сприянням?

Помиляються ті, хто вживає прийменниково-іменникові сполуки за сприянням, за втручанням, за реагуванням, за участю та ін. зі значенням умови, що дасть змогу чогось досягти, що-небудь здобути. В українській мові це значення виражають прийменниково-іменникові сполуки за сприяння, за втручання, за реагування, за участі, бо вони утворені на основі складнопідрядних  речень із підрядною умовною частиною, пор.: За сприяння керівництва колектив здолає труднощі ← Якщо керівництво сприятиме, колектив здолає труднощі;  За втручання органів правосуддя атаки рейдерів удасться відбити ← Якщо органи правосуддя втрутяться, атаки рейдерів удасться відбити; За реагування органів контролю на звернення установ помилок у бухгалтерському обліку не буде ← Якщо органи контролю реагуватимуть на звернення установ, помилок у бухгалтерському обліку не буде; За участі всіх вишів України студентська олімпіада буде успішною ← Студентська олімпіада буде успішною, якщо в ній візьмуть участь усі виші України (К.Городенська, "Українське слово у вимірах сьогодення")

Українськомовний, а не україномовний

Вдосконалюймо культуру мовлення

Українськомовний, а не україномовний

Дехто вважає, що людей, які розмовляють українською мовою, потрібно називати україномовними, подібно до англомовних, іспаномовних та ін., незважаючи на те що ці складні прикметники тісніше пов’язані з назвою країни, ніж із назвою її мови. Інші заперечують проти вживання україномовний, тому що немає росіємовний, польщемовний. Замість нього пропонують уживати українськомовний, бо він точніше відбиває зв’язок з українською мовою. За таким самим зразком утворені складні прикметники російськомовний, німецькомовний, чеськомовний  та ін.

Отже, людей, які розмовляють українською мовою в Україні та за її межами, правильно називати українськомовними (К.Городенська, "Українська мова у вимірах сьогодення"