Фразеологізм
"вивести на чисту воду" сягає своїм корінням у глибоку давнину. Цей вислів має декілька версій свого
походження. Однією з них є версія про створення
фразеологізму від так званого "божого суду". В давнину, щоб
знайти винного в тій чи тій справі, підозрюваного кидали до чистої води і чекали
результату. Якщо обвинувачений спливав, це означало, що він винен, якщо тонув -
вважали його посмертно виправданим.
Інша версія
пов'язана з рибальською справою. Щоб спіймати здобич, риболову краще за все
було рибалити на чистій воді, адже там їй буде зірватися з гачка тяжче, ніж серед
очерету чи зарослів.
Зараз
фразеологізм "вивести на чисту воду" використовується в тих випадках,
коли мова йде про викриття чиєї-небудь нечесності, іншими словами - у знаходженні правди.
Фразеологізм
часто використовується в літературі. Наприклад, в творі В. М. Шукшина "Генерал
Малафейкін" - "Мішка все стежив за Малафейкіним, не знав тільки, як
вивести на чисту воду цього пройдисвіта." - та Г. А. Гершуні "З
недавнього минулого" - "Григор’євих легко було вивести на чисту воду,
і, по суті, вони цього цілком заслужили, але це все-таки видало б їх, особливо
її, головою."
Автор: Каріна Бейко, студентка Інституту журналістики.
