неділя, 27 вересня 2020 р.

понеділок, 3 лютого 2020 р.

Ексчемпіон, експрем’єр-міністр, але екс-Югославія, екс-НДР


Іншомовний компонент екс- у словах української мови широко використовують зі значенням ‘колишній, який утратив своє колишнє становище’. 
Донедавна його поєднували зі словами дефісом, що зафіксували словники української мови: екс-голова, екс-прем’єр, екс-чемпіон та ін. Проте такий правопис суперечив правилові, усталеному в українській мові, за яким з дефісом пишемо лише складні іменники, утворені з двох самостійних слів. Саме тому в новому «Українському правописі» усунено цю помилку і запропоновано писати екс- разом із самостійними словами – загальними назвами: ексчемпіонка, ексміністр, експрем’єр-міністр та ін. [див.: § 35, п. 4, 4)]. 
Із власними назвами та абревіатурами, що є переважно повними або скороченими назвами колишніх країн, екс- треба писати з дефісом (див. примітку 1 до пункту 4, 4) § 35), пор.: екс-Югославія, екс-НДР), інакше в цьому компонентові довелося б писати першу велику букву, а саму назву країни – з малої, пор.: Ексюгославія, Ексчехословаччина, що не прийнятно.
Отже, за правилами нового «Українського правопису» потрібно писати разом ексголова, ексдепутат, ексміністр, експрем’єр-міністр, ексчемпіон та інші загальні назви і з дефісом екс-Чехословаччина, екс-Югославія, екс-НДР і подібні власні назви.

К.Г.Городенська



ПАРЄ чи ПАР’Є?

Як писати і вимовляти нову абревіатуру, утворену зі складеної назви Парламентська асамблея Ради Європи: ПАРЄ чи ПАР’Є?



Досі не маємо її усталеного правопису. Зважаючи на те, що для української літературної мови характерна роздільна вимова твердого звука [р] перед звуками, позначеними літерами я, ю, є, ї, та обмежене вживання літери є для пом’якшення звука [р] (лише в деяких російських власних назвах на зразок Орєхов, Рєпніна та ін.), цю абревіатуру потрібно писати з апострофом, що вможливить твердо вимовляти в ній звук [р].
Отже, українською мовою правильно вживати ПАР’Є.

К.Г.Городенська

субота, 1 лютого 2020 р.

ЧИ МАЮТЬ ЗВУКИ КОЛЬОРИ?

 

Не так давно на матеріалі нідерландської мови група дослідників* встановила, що високі голосні (переднього ряду) у свідомості мовців асоціюються зі світлими кольорами, а низькі голосні (заднього ряду) – із темними кольорами. Подібну кореляцію знаходили й раніше, однак на прикладі людей, яким властива синестезія (кольоровий слух).

В українській мові це може виглядати, приміром, так: в основі слова «білий» (позначає світлий колір) – високий голосних [і], отже, набуття ним асоціацій із світлими кольорами буде обґрунтовано; слово «чорний» (темний колір) має кореневий низький [о], який закономірно буде виявляти асоціації з темними кольорами. Щоправда, в одному з попередніх дописів ми висвітлювали дослідження, де показано, що високі голосні звукобукви «и» та «ї» українцями сприймаються як сірі (https://www.fb.com/696845264174569).

Існує чимало праць із фоносемантики, у яких звуки в той чи інший спосіб пов’язують із кольоровою палітрою. Нещодавно в журналі «Language and Cognition» опубліковано статтю**, у якій автори обґрунтовують причину цього феномену. Вони висунули й перевірили гіпотезу про те, що звуки набувають кольорової семантики через когнітивний зв'язок із словами (їх звуковою будовою), які позначають відповідні кольори. 

Дослідникам вдалося з'ясувати таке. Коли людина міркує над тим, який колір притаманний тому чи іншому звуку, в уяві постає не лише зоровий образ барви, а й слово на її позначення як набір звуків. Що більша здатність людини до асоціативного мислення (або до синестезії), то вища у неї ймовірність описати звук тим кольором, словесне вираження якого містить цей звук. 

Водночас прогнозованість взаємозв’язку між звуком і кольором ускладнює той факт, що образ кольору в уяві людини може формуватися не лише барвою, а й об’єктом, який репрезентує цей колір (наприклад, якщо жовтий колір уявляється зоровим образом сонця, то семантизація звука як жовтого відбувається через звуковий образ слова «сонце», а не слова «жовтий»). Це означає, що кореляція між звуком і кольором завжди матиме ймовірнісний характер. 

Імовірність взаємозв’язку між семантикою слів на позначення кольорів і кольоросемантикою звуків простежується як на рівні голосних, так і приголосних.

__________
* Cuskley C., Dingemanse M., Kirby S. et al. Cross-modal associations and synesthesia: Categorical perception and structure in vowel-color mappings in a large online sample // Behavior Research Methods. 2019. Vol. 51. P. 1651–1675. DOI: https://doi.org/10.3758/s13428-019-01203-7

** Johansson N., Anikin A., Aseyev N. (n.d.). Color sound symbolism in natural languages // Language and Cognition. 2019. Р.  1-28. DOI: https://doi.org/10.1017/langcog.2019.35

неділя, 22 грудня 2019 р.

І знову про наголошування...

А чи правильно ви наголошуєте слова: навчання, ідемо, новий, випадок, кілометр, одинадцять, асиметрія, граблі, нести...?
Із таким запитанням студенти Інституту філології звернулися до перехожих...


Керівник: Тетяна Горохова, к.п.н., старший викладач кафедри української мови

субота, 7 грудня 2019 р.

вівторок, 12 листопада 2019 р.

Програми для вивчення української на смартфоні

Сучасні гаджети пропонують надзвичайно широкі можливості не тільки для розваг чи спілкування, але й для навчання. TechToday підготував добірку додатків для Android, які допоможуть у вивченні або поглибленні знань державної мови.

Р.І.Д.

apps_ukr_learn_2
Проект, створений «українцями для українців». Додаток в ігровій формі допоможе у вивченні чи поглибленні знань української мови та культури. Матеріали подано у вигляді системи карток. Кожного дня користувач отримує для запам’ятовування три нових слова у супроводі пояснень, ілюстрацій та цікавих фактів чи цитат. Вивчені слова автоматично потрапляють до словника. Коли користувач відмічає картку зі словом як вивчену, він отримує бали у вигляді «піску часу» – такої собі «внутрішньопрограмної валюти». Витрачати «пісок часу» можна в бібліотеці для отримання доступу до матеріалів з історії та культури українського народу. Однак «Р.І.Д.» є ще досить молодим проектом, тож дана функція поки що не працює.

Mova

apps_ukr_learn_1
Цей додаток вже фігурував у нашій добірці програм для школярів та студентів, але завдяки своїм багатим можливостям «Mova» варта більш ніж однієї згадки. Додаток допомагає у вивченні правил та особливостей української мови, позбавленні від суржика, містить поради з удосконалення письма та мовлення, містить розділ з влучними цитатами та добірки для дітей.
Усі матеріали подано в наочній формі та з гумором. Персонаж у вигляді кумедного язика дотепно ілюструє те чи інше правило. Це сприяє як сприйняттю, так і запам’ятовуванню. Додаток також містить вправи, для доступу до яких потрібно зареєструватися на сайті розробників.

Вчимо і граємо. Українська

apps_ukr_learn_4
Вельми цікава спроба поєднати інтерактивний словник та віртуального репетитора у ненав’язливій ігровий спосіб. Додаток стане у пригоді тим, хто лише починає вивчати українську мову, у першу чергу дітям та іноземцям. Програма дозволяє завчити абетку та найбільш розповсюджені іменники та дієслова, для ілюстрації останніх використано анімацію, яка наочно пояснює слово. Усі матеріали подано в аудіосупроводі, що дозволяє натренувати правильну вимову.
Закріпити вивчений матеріал можна за допомогою ігор, мета яких – правильно вгадати слово, зображене на картинці. Також є і зворотний варіант: дано три слова, і потрібно тицьнути у відповідну картинку, коли вона з’явиться на екрані.
Додаток є безплатним, але час від часу демонструє рекламні оголошення. Версія без реклами коштує 60 гривень.

Слова зі слова

apps_ukr_learn_3
Гра-головоломка, що не тільки сприяє збільшенню словникового запасу, а й непогано тренує увагу та посидючість. Процес дещо нагадує відому західну гру Scrabble (також відому у нас під назвою «Ерудит»). Є кілька слів, з літер яких потрібно складати інші слова. Як тільки буде складено певну кількість слів, з’являться нові слова. За кожне вгадане слово гравець отримує монетки, на які в разі скрути можна купувати підказки.

Вивчайте лексику

apps_ukr_learn_5
Власне, даний додаток містить типовий набір інструментів для вивчення іноземної мови, у даному випадку – української. Носії більш ніж трьох десятків мов світу можуть опанувати ази розмовної української мови. Що цікаво, додаток легко можна використовувати й у «зворотному напрямку», тобто, наприклад, вивчати іноземну мову.
Програма передбачає складання індивідуального плану навчання, від якого залежить тижневий обсяг матеріалу. Із цікавих функцій можна відзначити функцію навчання уві сні. Опанування матеріалу поєднується з повторенням та перевіркою пройденого матеріалу у формі вікторин.

Уроки української мови

apps_ukr_learn_6
Серія додатків для навчання малечі. В ігровій формі дітлахи вивчать назви кольорів, транспорт тощо. Усі дії добре озвучені, тональність та вимова дещо нагадують дикторів з передачі «Вечірня колисанка». Серія адаптована під великі екрани планшетів, на смартфонах картинки досить дрібні, і зорієнтуватися в них дитині буде непросто.

середа, 21 серпня 2019 р.

Згадаємо про наголоси





Автор відео - Богдан Безвербний, студент факультету права і міжнародних відносин Університету Грінченка.
Керівник - Ольга Миколаївна Зарудня, к.п.н., викладач кафедри української мови

четвер, 13 червня 2019 р.


Автор: Марія Лозицька, студентка факультету права і міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка

вівторок, 21 травня 2019 р.

Відносини в колективі?


Автор: Вікторія Шолох, студентка факультету права і міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка

субота, 4 травня 2019 р.

У Голосієві, як і в Києві



Якщо йдеться про Київ, то назву цього міста відмінюють легко, пор.: живемо в Києві, любимо Київ, прибули до Києва, пролетіли над Києвом тощо. А от у вживанні назви південного району Києва Голосіїв, що має так само будову присвійного прикметника на -їв, багато хто помиляється. Одні, переважно ті, хто вихідною вважає форму Голосієво, взагалі її не відмінює і вживає подібно до російської мови, пор.: живемо в Голосієво, любимо Голосієво, прибули до Голосієво, пролетіли над Голосієво тощо. Інші відмінюють за зразком присвійних прикметників чоловічого-середнього роду з основою на твердий приголосний, пор.: живемо в Голосієвому, завдячуємо Голосієвому, прибули до Голосієвого, пролетіли над Голосієвим і т. д. Як бачимо, труднощі становить вихідна назва цього району Києва і вибір зразка її відмінювання. Сьогодні спостерігаємо намагання повернути назву Голосіїв, пов’язану з історичною назвою Голосіїв (за іншою версією – Гуласіїв) хутір.


Подібно до назв населених пунктів на -ів / -їв, що втратили зв’язок із присвійними прикметниками, Голосіїв потрібно відмінювати за зразком іменників ІІ відміни чоловічого роду з основою на твердий приголосний, тобто як Київ, Тетіїв, Іркліїв, Миколаїв, пор.: Голосіїв, Голосієва, Голосієву, Голосіїв, Голосієвом, (у) Голосієві, (по) Голосієву, Голосієве, напр.: Голосіїв – ця назва не раз зустрічається в його [М. Рильського] поетичних творах (Літератур­но-меморіальний музей М.Т. Рильського: путівник. К., 1970); Максим Тадейович провів у Голосієві свої останні тринадцять літ життя (О. Дейч); Над Голосієвом туман Димить у тихім плині (О. Максимейко).

К.Городенська "Українське слово у вимірах сьогодення"

понеділок, 8 квітня 2019 р.

Про правопис назв станцій метрополітену


Станції метрополітену названі за різними ознаками, тому й пишемо їх неоднаково. Однослівні назви станцій, ужиті у формі називного відмінка, беруть у лапки і пишуть з великої букви, пор.: станції “Хрещатик”, “Університет”, “Гідропарк”, “Дарниця”, “Святошин”, “Академмістечко”, “Арсенальна”, “Театральна”, “Вокзальна”, “Мінська”, “Житомирська”.
 Двослівні назви станцій метрополітену, якщо вони мають форму називного відмінка, також беруть у лапки, але тільки перше слово пишуть з великої літери, пор.: станції “Контрактова площа”, “Поштова площа”, “Політехнічний інститут”, “Палац спорту”, “Виставковий центр”. Друге слово пишуть з великої букви, коли воно є власною назвою, напр.: станція “Площа Льва Толстого”.

 Не беруть у лапки лише ті назви (однослівні і двослівні), які вжиті в родовому відмінку. З великої літери пишуть однослівну назву (напр.: станція Перемоги) і перше слово у двослівній назві (напр.: станція Дружби народів), а також її друге слово, якщо воно є власною назвою (напр.: станція Тараса Шевченка, станція Героїв Дніпра).
Отже, зважаючи на ці правила, потрібно писати так: 

Їхати від станції “Хрещатик” до станції Перемоги, від станції “Виставковий центр” до станції Дружби народів, від станції “Площа Льва Толстого” до станції Героїв Дніпра.


К.Городенська "Українське слово у вимірах сьогодення"

вівторок, 26 березня 2019 р.

ПАРКОВОЧНІ чи ПАРКУВАЛЬНІ місця (майданчики)?


Міська влада Києва вимагає ставити автомобілі в обладнаних для цього місцях (майданчиках), а водії нарікають на брак парковочних місць (майданчиків). А чи правильно вони називають ці місця (майданчики)? Ні, неправильно, бо вживають російський прикметник парковочний, утворений від іменника парковка. Українською мовою такі місця (майданчики) правильно називати прикметником паркувальний, якого утворено від дієслова паркувати за допомогою суфікса -льн-, що виражає призначення, пор.: паркувальні місця (майданчики) – місця (майданчики), де водії повинні паркувати (ставити) свої автомобілі, місця (майданчики), призначені для паркування автомобілів.
Отже, відкриті місця (майданчики), відведені для того, щоб там водії ставили (залишали) на певний час свої автомобілі, потрібно називати паркувальними.
 К.Городенська 

середа, 6 березня 2019 р.

Дійсний, дійсно, в дійсності, справжній, справді, насправді, на ділі...

У доборі відповідників до російських слів действительный, настоящий, действительно, в действительности автори статей, перекладачі й доповідачі надуживають словами дійсний (“Це – не вигадка, а дійсна подія”), дійсно (“Я дійсно не бачив її”), в дійсності (“Ми сподівалися великих наслідків від його проекту, а в дійсності це була авантюра”).

Слова дійсний і дійсно є в українській мові, але не треба забувати й інших слів: справжній (“Ці квіти – не справжні”. – Леся Українка), справді (“Чи снилось це мені, чи справді так було?” – І.Нечуй-Левицький), насправді (“Інспектор у нас – людина молода, погарячився, а насправді не зробить лиха”. – С.Васильченко), на ділі (“На словах так, а на ділі інак”. – Словник за редакцією А.Кримського).

У наведених на початку фразах правильніше було б сказати: “справжня подія”, “справді не бачив”, “насправді це була авантюра”.
Слова дійсний, дійсно (дійсне), в дійсності виступають на своєму місці в таких фразах: “Ви бачите тут одно з дійсних чудес сучасної косметики” (М.Коцюбин­ський); “Ватя... примітила дійсне сільське своє життя, дійсні свої обставини” (І.Нечуй-Левицький); “Так дійсно воно й було” (з живих уст); “Я це дійсно знаю” (Словник за редакцією А. Кримського).

Джерело: Караман С.О., Караман О.В. Орфоепічний тренінг. Фонетика. Орфоепія. Орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Стилістика. Риторика. Завдання і вправи: Навчальний посібник. – КМПУ ім.. Б.Д.Грінченка, 2004. – 180 с.

четвер, 21 лютого 2019 р.

Українські запозичення до інших мов

Запозичення з української до інших мов: далеко не вичерпний перелік, але найвідоміших українських слів, що стали частиною лексики іноземних мов.


Джерело: Лінґвістичний навчальний музей КНУ ім.Тараса Шевченка

Радимо проглянути

Український правопис - нова редакція (завдання)

Популярні публікації