Шановний депутате Коваленку! і Шановний депутате Коваленко!

 

Багато хто вважав нелогічним правило «Українського правопису»          1993 року, за яким у звертаннях, що поєднують загальну назву і прізвище, “форму кличного відмінка має тільки загальна назва, а прізвище завжди виступає у формі називного відмінка” (див.: § 53, п. 4, примітка 3).

У новому «Українському правописі» це правило зазнало змін. Тепер у таких звертаннях форму кличного відмінка набувають і загальна назва, і прізвище: друже Максименку, колего Євгенщуку, пане Ковалю. Водночас визнано за можливе поєднання форми кличного відмінка загальної назви та форми називного відмінка прізвища: друже Максименко, колего Євгенщук, пане Коваль (див.: § 87, п. 4, примітка 3). Це означає, що дозволено вживати два варіанти звертань до чоловіків: 1) загальна назва і прізвище у формі кличного відмінка; 2) загальна назва у формі кличного відмінка, прізвище – називного відмінка.

Отже, сьогодні правильно звертатися так до чоловіків:

Шановний депутате Коваленку! і Шановний депутате Коваленко!; Вельмишановний пане Кравчуку! і Вельмишановний пане Кравчук!; Високоповажаний академіку Яцкове! і Високоповажаний академіку Яцків!; Глибокоповажаний ювіляре Павличку! і Глибокоповажаний ювіляре Павличко!

Катерина Городенська, "Мовні мозаїки"