Що значить «чиста мова»? Правильно "конус" чи "стіжок"? "Лідер" чи "першун"? Нас дивує "дахівка", а "летовище" вже не бентежить. Хто і як очищав мову, і де межі цього очищення?
Автор і ведуча Оксана Тищенко. Перший канал Українського радіо, лютий 2016
Співведучий А.Любіч
Яке ваше ставлення до явища мовного пуризму?
ПУРИЗМ (франц. purisme, від лат. purus — чистий) — крайній вияв турботи про чистоту літературної мови, культуру мови, орієнтація на встановлення суворих правил дотримання літ. норм (див. Норма мовна), оберігання мови від впливу іншомов. запозичень, очищення її від неліт. явищ (діалектизмів, просторіччя тощо). Пурист. тенденції розвиваються тоді, коли нац. мова зазнає значних зрушень під впливом сусп. чинників (війни, революції, активізація дем. рухів). П. постає як реакція на загрозу денаціоналізації, втрати самобутності культури й нац. мови. Зовнішньому тискові на мову — заполоненню її лексики елементами ін. мов — П. протиставляє суворі літ. норми, рафіновану мову, якою користуються і яку плекають певні сусп. групи. Позит. бік П. полягає у пропагуванні виражальних засобів рідної мови, використанні її лекс.-семант., фразеол., грамат. можливостей для передачі нових понять. Негат. пурист. тенденції виявляються часто в догмат. проголошенні незмінності літ. норм, посиланні на внутр. закони розвитку нац. мови, в однобічному сприйманні наслідків мовного контакту, неприйнятті будь-яких новотворів, які нібито руйнують систему мови, у нерозумінні поступального розвитку мови. П. протистоїть також тенденції, що постає як заперечення нормалізаторської, культуромовної діяльності, тобто як некрит. приймання запозичень, кальок, проголошення пріоритету суб’єктивних, індивід. смаків у мововжитку, як неможливість і недоцільність свідомого регулювання мовних процесів. П. пов’язаний з проблемами культури мови, історії української літературної мови.
Пурист. тенденції особливо виявилися в ост. третині 19 ст., у 20-і pp. 20 ст., зокрема у зв’язку із створенням нац. термінології у різних галузях науки. Розрізняють крайніх і поміркованих пуристів. До крайніх пуристів, або етногр.-романтичної школи створення укр. термінології, Ю. Шевельов, напр., зараховував А. Кримського, Є. Тимченка, О. Курило (в її ранніх працях), М. Гладкого, С. Смеречинського; до поміркованих — О. Синявського, М. Сулиму, М. Наконечного, О. Курило (в її пізніших працях). Різниця між крайніми і поміркованими пуристами полягала в різних тенденціях поповнення термінологічних словників. Якщо помірковані пуристи сприймали запозичення, зокрема, терміни з лат., грец. коренями як закономірне явище розвитку наук. стилю, то крайні пуристи пропонували замінити запозичені терміни питомими укр. словами. Так, зам. слова конус пропонувалося стіжок, зам. екватор — рівник, зам. маятник — хитун, зам. фільтр — цідило і под. Цей процес в істор. контексті був прагненням ствердити самобутність нац. мови. Подібно відроджувалася чес. мова, виявляючи спротив до германізмів, болг. — до тюркізмів, рум. — до слов’янізмів тощо. Історично зумовлені пурист, настанови укр. мовознавців кваліфікувалися офіц. наукою як архаїзаторські, орієнтовані на відштовхування від рос. мови. Пурист. тенденції спостерігаються і в час укр. нац. відродження кін. 80 — 90-х pp. Настанова на дерусифікацію укр. мови, виразно виявлена в практиці термінологів-фахівців з укр. діаспори, повторює де в чому історію 20-х pp. з тією різницею, що в укр. літ. мові протягом 20 ст. вже загалом створено нац. термінологію, яка мала хоч і вузьку сферу практ. використання і часто орієнтувалася на кальки з рос. мови, проте в цілому відбивала статус нормованої літ. мови. Із розширенням сусп. сфер використання укр. літ. мови спостерігається посилення пурист. тенденцій як у термінотворенні, так і в загальновж. мові.
Літ.: Булаховський Л. А. Нариси з заг. мовознавства. К., 1955; КІУЛМ, т. 2. К., 1961; Кошеліведь І. [Рец. на кн. Шевельов Ю. Укр. мова в першій пол. двадцятого століття (1900-1941). Стан і статус]. «Сучасність», 1987, № 10.
С. Я. Єрмоленко.
Використання слів іншомовного походження та активне введення їх у нашу з вами лексику є наслідком глобалізації. Я не буду стверджувати, що це є абсолютно позитивне або негативне явище. Проте, воно є і більшість представників сучасної еліти орієнтовані саме на глобалізацію. Я, як майбутній журналіст, переймаюсь тим, щоб мої тексти були зрозумілими для широкої аудиторії. А більшість українців сьогодні швидше сприймуть слово "ксерокс", а ніж "копіярка". Та працювати над "очищенням" мови однозначно треба і саме медіа, як ніхто, можуть на це вплинути. Але потрібен ще один важдивий чинник, аби це все запрацювало - бажання українців бути грамотними та займатися самоосвітою.
ВідповістиВидалитиЯна Чепела
Я за пуризм, але в межах здорового глузду. Можемо бачити , що це явище досить абстрактне, і визначити його надмірність - складно. Найбільше в своїй мові таку абстрактність використовують українофоби, звинувачуючи у мовному пуризмі будь-які спроби відродження чи закріплення притаманних українській мові особливостей.
ВідповістиВидалитиНадмірний пуризм збіднює стилістичне багатство мови й утворює зайві лексичні дублети, поглиблюючи різницю поміж розмовною й літературною мовою. Штучні конструкти засмічують мову не менше.
У всьому важливо найти золоту середину, і пуризм також стосується цього.
Анжела Янчук
Пуризм — це боротьба за чистоту мови. Я не бачу в цьому нічого поганого, але завжди треба знати міру.
ВідповістиВидалитиЯ проти суржика та інших речей, які псують мову, але не маю нічого проти тих слів, які прийшли з інших мов. Адже ці інтернаціональні слова, наприклад, терміни в економіці або юриспруденції - роблять нашу мову ближче до європейських, нащо ж переробляти і видумувати щось нове... Я вважаю, що вводити у вжиток нові слова важко. Наприклад, люди звикли казати "аеропорт", ніяк не "литовище".
Я погоджуюсь з Анжелікою, що надмірний пуризм утворює зайві лексичні дублети, поглиблюючи різницю поміж розмовною й літературною мовою.
Пуризм, звичайно ж, має переважно позитивний вплив на українську мову. Проте, не бачу нічого поганого в існуванні незначної кількості іншомовних слів. Слова з інших мов приходять і будуть приходити, та приймати їх потрібно без фанатизму. За історію існування України було зібрано досить багато слів іншомовного походження, які, на мою думку, пішли на користь нашій мові, особливо за часів розквіту української літератури.
ВідповістиВидалитиПогоджуюсь із попередніми коментарями, що надмірний пуризм негативно впливає на мову, лишаючи її багатства та стилістичного забарвлення.
Бейко Каріна
Давайте не будемо забувати, що пуризм характерний для часів становлення національних літературних мов, він виявляється також у періоди важливих суспільних подій (піднесення демократичного руху, революції, війни тощо) і пов’язаних з ними значних зрушень у мові (здебільшого у лексиці), коли мова швидко і показово змінюється, поглинаючи багато запозичень, неологізмів, стилістично перебудовуючись. Мова змінюється, разом з нею змінюємось і ми. Історія пише для нас мову, і немає нічого страшного в тому, що українці використовують слова іншомовного походження. Це є нормальним явищем, але зловживати ними не потрібно.
ВідповістиВидалитиУ цьому питанні є ще один момент, що оминається увагою. Власне наукова чи фахова термінологія, як інструмент професійної чи фахової діяльності не така вже й проблема. Зрештою запозичення й калькування легко знімають складності думковисловлення. І потім, наука ніколи не обходилася без виражальних засобів чужих мов.
ВідповістиВидалитиПуризм, це добре для чистої української мови.Але для меня завжди потрібно щось нове,цікаві фрази і вислови.Тому я не проти того щоб були і іншомовні слова.Це збагачуе мову,а не робить її брудною.Взагалі це вибір кожного.Більшість людей звикло до іншомовних слів,і тому буде складно зробити мову чистою.Навіщо робити собі проблеми, головне взаеморозуміння.А на якій мові розуміти один одного все залежить від Вас.
ВідповістиВидалитиАвтор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиЗа трактуванням Академічного тлумачного словника пуризм - це: 1)прагнення, іноді показне, до чистоти й суворості звичаїв; 2)надмірне прагнення очистити свою мову від слів іншомовного походження, неологізмів.
ВідповістиВидалитиНа мою думку, дуже важливо спілкуватися грамотною українською мовою навіть у щоденному спілкуванні. Я вважаю, що без володіння рідною мовою людина не має права називатися громадянином своєї країни. Адже мова - це показник патріотизму та любові до своєї держави. Більше того, дивлячись на якій мові спілкуються люди в окремій країні, можна зробити висновок про розвиток цієї держави в різних сферах.
Але надмірне прагнення очистити свою мову від слів іншомовного походження може призвести до того, що країна може просто ізолюватися, адже є так звані інтернаціональні слова, які зрозумілі майже по всьому світу. І якщо їх замінити на "чисто" українські, то нічим хорошим це не скінчиться.
Отож, не можу не згадати загальновідому приказку: "Що занадто, то не здраво".
Автор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиНе можу сказати, що я за пуризм, але і не проти нього. В наш час неможливо уникнути різних інтернаціональних слів, тому що їх застосовують в різних сферах життя, наприклад медицина чи військова справа. Такі слова є загальновживаними в певних колах на різних мовах, тому не варто все ускладнювати взаєморозуміння фахівців різних напрямків, вигадуванням нової термінології, задля чистоти мови. Слова іншомовного походження нашу мову лише збагачують.
ВідповістиВидалитиСтосовно різних діалектизмів та суржиків, я проти впровадження їх використання в літературній мові. Такого виду спілкування варто уникати, тому що він лише забруднює мову і є пережитком безкінечного розподілу території нашої держави між різними країнами, під експансією, яких і утворилися ці діалектизми, через що багато людей вважає їх своєю рідною мовою.
Я думаю, що потрбіно спілкуватися чистою і правильною мовою, але не забувати про те, що вона як і все інше розвивається і збагачується.
Хмм, що ж поганого в словах, які прийшли з інших мов? Адже це інтернаціональні слова, наприклад терміни в економіці або юриспруденції - багато з латини, англійської, це ж робить нашу мову ближче до європейських, нащо ж переробляти і "видумувати велосипед"? До того ж вводити у вжиток нові слова важко, адже люди звикли казати "аеропорт" і це коротше за "летовище".
ВідповістиВидалитиТкаченко Марія
Пуризм, згідно з етимологією, – це очищення, і саме «прагнення до очищення (до чистоти, чистого використання) літературної мови» є основним елементом більшості трактувань терміна. Але важливо виявити, від чого саме пуризм пропонує очистити літературну мову.
ВідповістиВидалитиНа мою думку, сьогодні пуризм є дуже важливою складовою, адже люди використовують слова іноземного походження все більше і більше. Використання таких термінів в научних галузях або економиці є доцільним, але у розмовній мові, я вважаю, треба намагатись використовувати більше слів українського походження. Ми повинні зберігати нашу мову та цінити цей спадок, тому що без знання рідної мови ми не є повноцінними громадянинами нашої держави.
Я погоджуюсь з більшістю коментарів, українська мова дійсно збагачується і розвивається. Отже, ми всі повинні контролювати своє мовлення, але, в кінці кінців, це окремий вибір кожного як часто і скільки іноземних слів використовувати.
Висоцька Марія
Пуризм- надмірне прагнення очистити свою мову від слів іншомовного походження, неологізмів.
ВідповістиВидалитиНа мою думку, пуризм просто необхідний для того, щоб зберегти нашу мову, адже вона щодня потерпає від суржику та слів іншомовного походження. Може дійти до того, що не окремі одиниці, а весь народ буде лінуватися шукати еквіваленти словам іншомовного походження і тоді нашу мову просто забудуть , замість неї буде інша. Нам варто боротися за чистоту нашої мови, хоча б для того, щоб наші діти мали змогу спілкуватися рідною українською .
До речі, частенько помилки роблять навіть ті, хто використовує лише українські слова, здебільшого вони стосуються вимови, наголосу та відмінювання. Я вважаю, що так відбувається через те, що українцям немає з кого брати приклад, вони не чують правильної вимови , бо навіть журналісти на телеведучі роблять помилки, а це ті люди, яких слухають мільйони. Якби українці щодня чули і самі цікавились тим, як правильно вимовляти слова, то досягти чистоти мовлення було б набагато легше.
Чистота української мови - це запорука її збереження і розвитку, погодьтеся, за це варто боротися.
Кісельова Маргарита
Як на мене, немає нічого поганого у використанні іншомовних слів або термінів , але коли справа доходить до вживання їх у розмовному стилі, то хотілося б наголосити ,що не так багато людей взагалі розмовляють чистою українською мовою...Русизми, суржик і тд - повсюди , а деякі українські слова так і залишаються вмирати на сторінках словників...Ми намагаємося запозичити яко можна більше слів, викорінючі власні,українські слова.Але ніхто не хоче дати другого життя українським словам, ніхто не хоче їх розповсюдити.
ВідповістиВидалитиУкраїнська мова пережила багато випробувань та тортур, заборон та викорінень.Тож давайте очистимо нашу розмовну мову!Українська мова- то сад,який за період недбальства засмітився, на ньому з‘явилися репяхи-русизми і ми повинні доглядати цей сад та дбати про нього!
Михайлова Катерина
Дуже цікава та змістовна стаття, але я, як людина далека від чистої української мови, не могу погодитися з твердженням, що пуризм є панацеєю для "здоров'я" мови. Безумовно, існує декілька причин, з яких пуризм не є поганим явищем, але з чих же причин він і не є беззаперечним варіантом для покращення мови. До цих причин належить і суржик, який вважається "хворобою" мови; недоречне вживання деяких слів, схожих за значенням, та ін.
ВідповістиВидалитиСуржик дійсно дуже погано впливає на чистоту мови, але не варто забувати, що на території нашої держави немає міста чи області, де люди вживають виключно літературну українську. Це особливість нашої мови, і зважаючи на те, що з історичних причин на сході України переважно російськомовне населення, то суржику неможливо позбутися через сильне контактування мов на великій території.
Моє ставлення до мовного пуризму є позитивним.Звичайно, нічого поганого у використанні іншомовних слів немає, але мені б хотілося, щоб більше людей розмовляло чистою українською мовою,адже так ми висловлюємо повагу до своєї країни.
ВідповістиВидалитиЯк на мене , пуризм просто необхідний для того, щоб зберегти нашу мову, адже вона потерпає від суржику та слів іншомовного походження. Може дійти до того, що людина просто стане забувати свою мову. Я неодноразово була свідком ситуації, коли людина просто не могла висловити свою думку тому ,що позабувала українські слова.
Отже, потрбіно спілкуватися чистою і правильною мовою.
Кундік Марія
Я вважаю, що пуризм потрібний в данний момент ... Адже багато розмовляють російською мовою і українською разом ... Тобто це є *суржик*... І воно звучить не дуже гарно ... Наша державна мова то є українська ... І її треба очищувати від різних *сурдиків* , іншомовних слів і так далі ...
ВідповістиВидалитиПри вірному використанні іншомовні слова можуть служити джерелом, яке збагачує українську мову і я бачу в цьому явищі тільки позитив. До деяких слів ми настільки звикли, що не можемо уявити нашу мову без них і наразі вони входять до активної лексики. Ключова роль належить іншомовним словам у сфері ділової, професійної та наукової лексики. Мовний запас незмінно розширюється, поповнюються новими назвами та термінами.Це звичайний, природний процес мовного розвитку, який не зупиняється і у сучасності. Таким чином, ми можемо стверджувати, що іншомовні слова мають позитивний вплив на українську мову, але лише в тому випадку, якщо вони використовуються в вірному контексті і грамотно. Найгірше за все, коли людина вживає іноземні слова, без крайньої потреби, іноді навіть не розуміючи їх значення, лише для того, щоб виділятися та проявити свою оригінальність. Кожен з нас повинен добре знати рідну мову, а це означає: для висловлення своїх думок слід добирати найточніші слова, не спотворювати їх неправильною вимовою, не засмічувати своєї мови нелітературними висловами, а також словами з місцевої говірки, не вживаними в літературній мові.Мову треба оберігати від калічення. Якщо уважно прислухатись, то навколо можна почути немало слів-перевертнів, що живуть поза всякими законами. Не можна вживати словесних покручів та діалектизмів.Ми повинні вчити свою рідну мову, адже вона слугує ключем для розвитку особистості, його освіченості та пізнанню, без мовних знань вони не зможуть повноцінно приймати участь в суспільному житті та розвитку вітчизняного мистецтва та культури.
ВідповістиВидалитиОкул Юлія
Напевно, багато ентузіастів української мови (автор цього допису серед них) проходять у своєму розвитку через захоплення пуризмом. Так само багато мов у своєму становленні пройшли через цей етап. Навіть найменш придатна для пуристичних екзерсисів англійська мова зазнавала поодиноких спроб германізації з метою виведення «блакитноокої англійської». З часом ця напасть минається й колишні пуристи вже не без посмішки позирають на власні спроби мовоочищення.
ВідповістиВидалитиВідповідно пуризм нам потрібен не «замісний», що би прагнув витіснити все непитоме геть з ужитку, але «збагачувальний», що би розвивав питоме паралельно й гармонійно з непитомим.
ова лише виграє, якщо, побіч серйозної термінології, матимемо прошарок напівсерйозних відповідників. Зрештою, науково-технічний прогрес, надто своєю комп’ютерною складовою, дедалі більше затирає межу між термінологією та жаргоном. Популярний комп’ютерний пристрій називають так само, як відомого хатнього гризуна, і не зустрічав пропозицій казати, наприклад, «кульковий (лазерний) комп’ютерний маніпулятор» або там «курсоровід». Саме тому варта всілякого схвалення поява жартівливої вітчизняної лексики, наприклад «реп’яшки» для ідентифікаційних файлів, що англійською «cookies».
Такий збагачувальний пуризм (хоча в цьому разі саме слово «пуризм» стає доволі умовним) потрібен не для того, щоб намайструвати купу дотепних словець і зворотів. Його мета — впровадження в україномовний дискурсивний простір реалій сучасного життя. Якщо українська мова (а заразом культура) хочуть вижити, не мають окопатися в царині побуту та історії, але повинні атакувати нові простори, наукові, технічні, філософські, політичні тощо.
Особисто для мене, мовний пуризм- це неприйняття будь-яких язикових змін або пряма їхня заборона, консервативне прагнення очищення мови від іншомовних запозичень, неологізмів, від природного проникнення в літературну мову елементів нелітературного мовлення (діалектів, просторіччя, жаргонів), негативне відношення до язикового й мовному новаторству.
ВідповістиВидалитиРозвиток і становлення літературної мови відбувається в постійній боротьбі між двома крайностями у відношенні до язикової норми: пуризмом, в основі якого лежить погляд на норму як на щось незмінне й формоване усвідомлено, і антинормализаторством, прихильники якого переконані, що процес язикового розвитку складається стихійно, і тому заперечують необхідність якого б те не було свідомого впливу на встановлення язикових норм.
Марність, марність емоційного язикового пуризму, як правило, є лише природний і неминучий наслідок його звичайної безграмотності й неуцтва.
Отже, пуризм в українській мові є явищем закономірним, що активоване у зв’язку з демократизацію в літературних процесах і розширенням словникового запасу мови шляхом запозичень. Для послаблення інтенсивності та швидкості входження іншомовних слів учені, журналісти, пересічні мовці вдаються до пуризму, пропонуючи простіші відповідники, замінюючи запозичення синонімічними еквівалентами рідної мови та повертаючи до активного вжитку слова, які зазнали репресій за часів радянської влади.
Автор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиЯ вважаю, що пуризм дуже важливий для життя і розвитку української мови. Пуризми поширені в таких мовах як ісландська, китайська, румунська, чеська, французька та інші. Ці нації захищають свою мову від впливу інших мов. Наприклад, румунська мова намагається уникнути австрійської, а ісландська від англійської. Саме завдяки пуризму відродилось багато мов: польська , угорська, єврейська та інші. Я не проти іншомовних слів, але їх надмірне вживання у мові, поступово знищує її. Мені знається, пуризм - це в першу чергу, боротьба за чистоту нашої мови. Русизми, які проникли в українську мову поступово почали витісняти українські звороти. Я впевнена, що пуризм, це плекання української мови та нації. І оскільки наша країна хоче удосконалити нашу мову, то пуризм, може стати гарним засобом. Я повністю підтримую таке явище, як мовний пуризм.
ВідповістиВидалитиЯ не поділяю позицію мовних пуристів, бо я вважаю, що майбутнє українців та всього людства є у зникненні кордонів, тобто в інтернаціоналізмі. Радикальні заходи мовних пуристів лише гальмують процесам глобалізації. Наприклад, зараз вже майже, як століття триває американізація, тобто прийняття культури та досягнень США і всі стикаються з цим, хтось це приймає, адаптується і розвивається, а хтось і досі залишається у стагнації. І це можливо не коректно аналізувати проблеми глобалізації у мовній дискусії, але шлях до розв’язання глобальних проблем повинен починатися з малого, як наприклад з мови, одного з найважливіших компонентів культури.
ВідповістиВидалитиТак чому же ми й досі замовляємо їжу по меню, а не по стравопису? Бо, це простіше і комфортніше. Якщо ми будемо вживати деякі латинські слова і терміни чи використовувати слова які зрозумілі всьому світі, то наша мова не загине, вона лише пройде необхідну ланку еволюції. І що робити вже з наявною термінологією у медицині, науці, юриспруденції, яка не має адекватного аналога в українській мові. Шукати якусь заміну з лексики 19 століття? Ні, краще витрачати час на більш корисні справи.
Отже, не потрібно чинити супротив, чистота мови повинна бути не в словах, а в самому мовлені.
В суспільстві існує таке поняття, як "плюралізм". Я вважаю, що кожен має право на власну думку та свободу висловлювання своїх поглядів. Що стосовно мене, то пуризм - с однієї сторони,необов'язкова річ у нашому соціуму. Так, безумовно, кожен з нас, як громадянин своєї країни, повинен володіти рідною мовою, але необов'язково робити "чистку" та її "перевірку". Існує багато іноземних слів, які ми використовуєме у нашому повсякденному житті, які розуміє кожен з нас, наприклад, терміни з медицини або юриспруденції. Не бачу нічого поганого. Вони лише роблять нашу мову більш зрозумілою для інших людей.
ВідповістиВидалитиАле з іншої сторони, пуризм - необхідність, коли ми говоримо про таке явище, як "суржик" (суміш декількох мов). Як на мене, то суміш мов - хвороба, це проблема не тільки нашої країни, але і всього світу. Апорія не тільки в тому, що "суржик" - не дуже грамотний варіант спілкування з точки зору літератури, а ще й через те , що поступово люди "занехають" свою рідну мову. Тож, у такому випадку, пуризм - відмінний медикамент для покращення нашого спілкування. Ми повинні пам'ятати свою мову та навчати своїх дітей розмовляти нею, але ми не можемо та не повинні викреслювати іншомовні слова, адже вони були, є та будуть.
На мою думку, ця стаття є дуже актуальною в наш час. Впродовж усієї своєї історії, українська мова змінювалася під впливом інших країн. Її особливості мовлення та написання перетворювались на скальковані іноземні слова.
ВідповістиВидалитиУ ХХІ столітті з'явилося багато нових слів українською мовою, які не сприймаються суспільством. "Навіщо вигадувати велосипед!"- саме таку думку мають сучасні українці. Насправді ж альтернативні слова які замінюють іншомовні, можуть бути чудовим засобом збереження чистоти української мови. Тож головною метою сучасних пуристів є впровадження українських термінів і фразеологізмів, для поширення суто української літературної мови в суспільстві та дерусифікації населення.
Я вважаю, що немає нічого поганого у боротьбі за чистоту мови. Пуризм – необхідний для мови рух, але в межах розумного.
ВідповістиВидалитиНе варто забувати, що розвиток мови взаємопов’язаний з іншими процесами. Усі зміни, які зазнає українська мова відбуваються під впливом різних подій, тому не можна розглядати її як поодиноке явище.
Упровадження нових слів під впливом інших мов, заміна старих та зникнення цілих конструкцій – це нормально, немає нічого поганого в тому, що деякі слова для більш зручного використання є запозиченими.
На мою думку, суть майбутнього і полягає в тому, щоб усунути кордони, і в першу чергу ті, що блокують нашу свідомість. Пуризм – це чудово, адже чистота мова є важливою, та не потрібно ускладнювати та сповільнювати природні процеси розвитку.
Пуризм слід сприймати як надмірне “очищення” мови та повне несприйняття нововведень та розвитку мови чи як спосіб збереження чистої української мови без кальки та недоречних запозичених слів? Я вважаю, що у всьому повинна бути міра. Українська мова надзвичайно барвиста, милозвучна та чарівна. На мою думку, неможливо зробити мову чистою на 100%, та й хіба не люди роблять мову живою? Особисто мені дуже цікаво, коли я в різних куточках України слухаю, як розмовляють люди, то просто неможливо відірватись від цих діалектів, адже це все жива мова, яка захоплює. Мова повинна розвиватись, як і люди які нею спілкуються. Проте усі ми знаємо вислів “Що занадто, то не здраво” і його можна застосувати до усього в житті. Так і тут, надмірна чистота, на мою думку, створює штучність, але і коли у мові забагато так званого “бруду”, як русизми, надлишок слів іншомовного походження і т.д. то це також не добре, втрачається сама суть мови та й це просто ріже вухо.
ВідповістиВидалитиТож давайте знати міру у всьому і тоді усе в нас буде чудово.
Яковлєва Аліна
Мовний пуризм – дія, спрямована на очищення мови. Але від чого саме ми маємо позбутися: діалектизм, суржик чи запозичення іншомовних слів?
ВідповістиВидалитиДіалектизм. Як я розумію, за допомогою пуризму хочуть зберегти культуру української мови. Оскільки культуру створює народ, то діалектизм – яскравий приклад. Саме діалектні слова збагачують і надихають мову своєю унікальністю.
Суржик. На жаль, майже всі вживають слова, поєднані двома чи більше мовами. Це звучить негарно, це погіршує лексику. Від цього треба позбуватися.
Іншомовні слова. Українізовані слова іншомовного походження можна поділити на росіянізми і англійські слова. Я за те, щоб полегшити розуміння один одного. Англійська мова – це міжнародна мова. І додавання її слів в наш лексикон не є помилкою. Це перехід на вищий рівень. Це можливість іноземцям розуміти нас, а нам – їх. Але росіянізми – це вже наслідок тих подій, що були ще до нашого народження. І тому саме їх треба уникати. Вони не покращують нашу мову, а тільки її забруднюють.
Стеценко Богдана
Сьогодні активно вводяться нові мовні поняття, а також повертаються вилучені назви вже існуючих. Через це виникає проблема розмежування власнее українських слів та іншомовних, тобто – пуризму.
ВідповістиВидалитиОсобисто я не бачу у використанні слів іншомовного походження нічого поганого. Це стосується виразів, які йдуть на користь нашій мові, збагачують її. Проте треба пам’ятати, що надмірне застосування іншомовних слів забруднює рідну мову, робить її малозрозумілою для співрозмовників.
Звичайно, і пуризм позитивно впливає на мову: збереження її самобутності, стабільність літературних стандартів і пропаганда засобів рідної мови. Проте є й певний негатив у лінгвопуризмі – це очищення мови від усіх запозичень, незважаючи на їхню постійність, нерозуміння процвітання мови та неприйняття неологізмів.
Хоменко Олена
Пуризм -це не погано і не добре. Головне, щоб це не доходило до абсурду. Так, зараз молодь використовує багато запозичених, іншомовних слів, які перетворюються у сленгові вирази. Звичайно, ці слова не мають ніякого відношення до літературного мовлення, але це просто приклад того, що «чистку мови» не можна зробити у всіх шарах населення. Я маю на увазі те, що молодь або не буде використовувати чисте літературне мовлення взагалі, або буде насміхатися з цього у повсякденному житті. Отже, цілковиту реформу мови можливо буде зробити тільки у книжках та публіцистичних стилях мовлення.
ВідповістиВидалитиЗвичайно, ми маємо поважати нашу країну та мову, але розвиток повинен бути і будь-якому випадку, тому я вважаю, що пуризм може існувати, але не переходячи межу.
Дана Білоусова
На мою думку мовний плюралізм непогано так об'єдную прогресуючі держави світу. І хоча, поки, нажаль, я не можу з впевненістю заявити, що Україна прогресуюча держава, але завжди треба прагнути кращого.
ВідповістиВидалитиЗавдяки запозиченим іноземним словам мова стає більш сучасною, емоційно забарвленою й інтересною.
Наприклад люди, котрі не розуміють іноземну мову досконало, завдяки запозиченим словам можуть здогадатися про що йдеться у розмові з іноземцем.
Тож я вважаю мовний плюралізм - це розвиток, це рух вгору до кращої, більш повної, та співучої мови.
Конопльова М. М.
Автор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиЯ підтримую думку попередніх коментаторів і вважаю, що прагнення до очищення мови від невідповідних іноземних запозичень, замінюючи українськими відповідниками не є чимось поганим, але надмірний пуризм, навпаки, тільки шкодить. Так, коли мова використовує слова іншомовного походження, їх поняття, граматичні конструкції, то таким чином з'являється суржик, який забруднює мову. Від нього, на мою думку, треба позбавлятися. Тим не менш, запозичення потрібні, але лише тоді, коли вони виправдані, бо мова збагачується і покращується не лише завдяки розвиткові багатозначності слів і постійному утворенню нових лексем, а й за рахунок нововведень. Тому має бути розумний баланс.
ВідповістиВидалитиОсобисто я не маю нічого проти пуризму, потрібно тільки знати міру. Я вважаю, що пуризм потрібен, щоб очистити українську мову від русизмів, суржика та для того, щоб зробити її чистішою.
ВідповістиВидалитиЗвичайно, слова іншомовного походження також дуже важливі для української мови, адже, якщо її правильно і доцільно використовувати, вони можуть лише збагатити нашу мову. Зараз іншомовні слова часто використовуються в науковому чи офіційно-діловому стилях, так як з’являється безліч нових термінів, понять і це абсолютно нормальний процес. Хотілось би, щоб іншомовні слова не вживались без потреби і при можливості максимально замінювались на українські відповідники, тому що тільки так ми зможемо зберегти нашу милозвучну мову.
Отже, мовний пуризм загалом позитивне явище, адже за допомогою нього ми можемо вдосконалити нашу мову, очистити її, але не потрібно заперечувати й існування іншомовних слів, тому що вони теж відіграють важливу роль.
Ковальчук Катерина ФАБ-3-19
Як на мене,то мовний пуризм мені не дуже добре відомий.Я з цим явищем особисто не знайома. Але можу сказати, що пуризм дуже важливий для життя і розвитку кожної мови. Бо пуризм — це боротьба за чистоту мови. Але водночас він може бути надзвичайно загострений, перебільшений.Коли,наприклад, один пурист пропонував викинути слово «око» через те,що воно йому нагадувало німецьке слово «ауте» і замінити його новотвором «відєлкіне»,утвореним від слова «видіти».
ВідповістиВидалитиТакий пуризм може тільки шкодити розвиткові мови. Але здоровий, нормальний пуризм конче потрібний для життя, існування і розвитку мови.
Можна навести багато прикладів.Перед війною, наприклад, казали «звертати увагу» — тепер кажуть тільки «привертати увагу».Поширюється такий вислів, як «за рахунок», тоді як старіша українська конструкція була «коштом».
Підсумовуючи,варто зазначити, що відродження пуризму на Україні-здорове явище. Так,в деякій мірі це занадто, але тим не менше, пуризм справедливо може називатися "порятунком" нашої солов'їної мови, милозвучність, лагідність і чарівність якої ми маємо собі прищеплювати й навчати зростаюче покоління.
Наталія Щербина ФАБ-3-19-4 0д.
Мовний пуризм скерований на усунення запозичених слів та іншомовних слів.
ВідповістиВидалитиНа мою думку, пуризм і доречний, і не доречний. З одного боку, добре те, що через цей процес ми намагаємося позбавитися від суржику, діалектизму та іншомовних слів. Але хочу запевнити вас, що деякі слова точно не варто виводити зі вжитку.
Щодо іншомовних слів,то у наш час ми можемо спостерігати чималі зміни у літературі, чи навіть у IT-технологіях. Адже, з’являється чимало нових слів, котрі не потрібно замінювати, бо так ми стаємо ближчими на порозуміння з іншими країнами.
Я нічого проти діалектизму не маю. Мені здається, що вони лише збагачують нашу мову.
Але я вважаю, що суржик нам точно потрібно оминати. Адже не гарно звучить, коли хтось використовує при розмові і українські , і російські слова.
Отже, потрібно уникати русизмів у нашій мові.Та не забувати, що чистота мови залежить не лише від мовного пуризму, а від того як ми самі будемо докладати зусиль на вдосконалення її.
Медвідь Ірина ФАБ-3-19-4.од
На мою думку, більша частина українського населення,та й взазалі людей у всьому світі, ніколи не приділяла особливої уваги пуризмові. Дійсно,пуризм є неминучим етапом становлення та зміцнення різних літературних мов,захищає мову від кальок,русизмів,очищує і можливо навіть збагачує мовний лексикон. І я впевнена, що для більшості пуризм є не унікальним явищем.Але особисто я із цим явищем не знайома.
ВідповістиВидалитиЯ вважаю, українці не приділяли та не приділяють значної уваги пуризму. Навіть якщо й приділяють увагу, то треба знати міру. Як кажуть в народі : "Що занадто, то не добре". Щодо суржика,він існував завжди і буде існувати, і цьому ми нажаль ніяк завадити не можемо.Якщо люди тільки самі не схаменуться..
Діалектизми,архаїзми та запозичені слова не є помилкою в спілкуванні.Це навіть якось кумедно. Особисто я не проти вживання таких слів.А поява на обрії нового чужого слова стає приводом не стільки переймати це слово, скільки породжувати власний відповідник.
Повертаючись до явища пуризму та прочитавши вище зазначені коментарі,можна дійти такого висновку:
Пуризм неминуче виникає тоді, коли зростає національна свідомість, коли народ почувається культурно повновартісним і підноситься до розуміння мови не лише як ужиткового засобу спілкування, а й як самобутньої культурної цінності. Саме тоді в нього виникає бажання розширяти комунікативні функції рідної мови, примножувати лексику, прищеплювати її в книжних стилях, зокрема й науковому. Це явище виступає одним із чинників мовної стійкості.
Пуризм впливає на почуття національної самоповаги, бо дає народові підстави пишатися культурною самобутністю і мовною самостійністю
Він не лише збагачує мову власними новотворами, а й розвиває мовний смак і мовну свідомість пересічних громадян, заохочує їх більше замислюватися над лінгвістичними питаннями.
Тому я з впевненістю можу сказати, що пуризм-явище позитивне і мові він аж ніяк не нашкодить точно.
Щербина Олександра ФАБ-3-19-4 Од.
ВідповістиВидалитиДумаю, що пуризм важливий для життя і розвитку кожної мови, але в його здоровому вияві. Надзвичайно загострений, перебільшений пуризм, так як це було, у чеській мові (у XVII ст. пропонували викинути слово «око», бо воно нагадувало німецьке слово «ауте» і замінити його новотвором) носить деструктивний характер.
ВідповістиВидалитиПозитивне в пуризмі – прагнення залучити до вжитку власних мовних ресурсів, що безпосередньо впливає на самоусвідомлення нації, на її самоутвердження. Негативним у пуризмі є його надмірне прагнення очистити мову від усіх запозичень, не зважаючи на їх усталеність.
Тому можливо припустити, що пуризм, як правило, не хоче чи не може викидати що-небудь з мови. Головна його мета сьогодні - радше знайдення можливости співіснування нових слів і конструкцій, які приходять інших мов, та власне українських відповідників.
(ФАБ-2-20-4.0д)
Марія Корган
ВідповістиВидалитиНа мою думку,мовний пуризм є значною частиною становлення кожної мови як самобутнього і своєрідного вияву кожного народу. Мовний пуризм часто з'являється як протидія мовному занепаду і є проявом небажаної подібності з іншими мовами.Така небажана подібність нерідко з'являється з сусідніми державами,адже її носії є культурно чи політично домінуючими.
Також слід згадати, що мовний плюралізм- це позиція, згідно з якою існує кілька або безліч незалежних та несвідомих один до одного початків, видів буття, підстав і форм знання. Крім того, це поняття охоплює широкий спектр думок, орієнтацій, багатоваріантність оцінок. Тобто, можна зробити висновок,що плюралізм- множинний погляд на окремі питання і ідеї.
У підсумку хочу зазначити, що існує багато суджень щодо значущості цих двох понять. Однак,слід розуміти,що пуризм не несе революційний характер, а навпаки прихильники концепції пуризму змагаються за пошуки національної самобутності української мови. Хоча надмірий пуризм збіднює стилістичне багатство мови, утворює незрозумілі лексичні конструкції.
(ФАБ-2-20-4.Од)
Купецька В, МПб-1-20-4.0
ВідповістиВидалитиОсобисто я частково підтримую мовний пуризм, адже вважаю, що це певним чином збагачує нашу мову, кількість слів та конструкцій, робить її багатогранною, цікавою та яскравою. На мою думку, це аж ніяк не псує її чистоту та красу. Надмірний пуризм збіднює стилістичне багатство мови й утворює зайві лексичні дублети, поглиблюючи різницю між розмовною й літературною мовою. Отож, таке мовне явище як пуризм є важливою складовою мовної політики будь-якого народу.Прагнучи замінити іншомовні слова власне українськими зі, здавалося б, благородною метою, люди часто вульгаризують мову та роблять її зниженою.Проте, сталі русизми чи англіцизми ніяка система не витіснить. Дуже багато лексики, особливо професійної та наукової, яку люди вживають у щоденному мовленні - не можна замінити жодними українськими відповідниками. Говорячи про те, що варто називати речі своїми іменами та свідомо не збіднювати мову, визнаю пуризм гідним явищем та турботою про чистоту мови, але як то кажуть - у всьому є своя межа.
Пуризм-це боротьба за чистоту мови, але на мою думку, цей термін є занадто патріотичним. Він підштовхує нас ДО використання чистої української мови або застарілої літературної. Але ніхто не каже замість екватора — рівник,а зам. маятника — хитун. Ще з давніх часів різні народи та країни зичили лексику з латинської та інших мов, я вважаю це цілком нормальним. Адже, слова іншомовного походження збагачують нашу мову. У той час, як пуризм не дає їй розвиватися. Можна помітити, що багато термінів мають однакову співзвучність та однакове значення на різних мовах(доктор, старт, стоп та ін.). Я не бачу нічого поганого у зберіганні нашої справжньої української мови, але підтримую думку про її розвиток. Тому можу погодитися з пуризмом лише частково.
ВідповістиВидалитиЯ вважаю,що слова іншомовного походження були,є і будуть в нашій мові.Звісно ж хочу щоб рідна мова була більш чистою,милозвучнішою та з кожним днем покращувалася,але в наш час без запозичених слів ніяк...
ВідповістиВидалитиНа мою думку пуризм корисний для мови, але в межах розумного. Буває що пуризм не дає мові розвиватися.
ВідповістиВидалитиНегативне ставлення до іншомовних слів або термінів це не завжди правильно. Багато термінів і слів було адаптовано в українській мові ще здавна.
Пуризм. В український мові і так багато чужих слів, більшість громадян нашої країни не знають своєї мови і тому, дуже часто навіть не вважають себе українцями. Пуризм гарна можливість згуртувати нас, як один народ.
ВідповістиВидалитиПУРИЗМ — крайній вияв турботи про чистоту літературної мови, культуру мови та дотримання літературних норм. Я ставлюся до цього позитивну і цілком підтримую цю ідею. Але потрібно пам'ятати про баланс, який повинен бути між пуризмом та плюралізмом. Адже зараз ніхто не буде змінювати слова, які ввійшли до активного вжитку, але зараз не йдеться про суржик. Я маю на увазі слова: екватор — рівник, маятник — хитун, фільтр — цідило. Я хочу, щоб українська мова розвивалася, була чистою та милозвучною. І я підтримую мовний пуризм з однією головною ознакою(все повинно бути у міру).
ВідповістиВидалитиОсобисто я за мовний плюралізм. По-перше, мова повинна розвиватися. По-друге, я не бачу нічого поганого у використанні іншомовних слів, вони стали для нас певною нормою. Деякі слова іншомовного походження збагачують нашу мову, роблять її милозвучнішою, більш зрозумілою для інших людей.
ВідповістиВидалитиШиян Юрій
Я вважаю, що пуризм притаманний суспільствам, що змагаються з чужими культурно-мовними нашаруваннями в добу пошуків національної самобутності. Я не бачу в цьому нічого поганого, але потрібно робити це без фанатизму. Так, ми повинні зберігати чистоту своєї мови, але ми ще повинні розвивати своє мовлення. Надмірний пуризм збіднює стилістичне багатство мови й утворює зайві лексичні варіанти мовних одиниць.
ВідповістиВидалитиАвтор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиЯ вважаю що плюралізм у мові є важливою частиною її розвитку, адже це збагачують нашу мову, якщо б ми послухали стародавнього українця ми наврядчи зрозуміли його слова. Саме через запозичення та зміни вона стала такою якою ми її чуємо
ВідповістиВидалитиНадмірний пуризм може стати бар'єром в розвитку всієї нації. Якщо люди прагнуть до досконалості на міжнародній арені, їх не повинно зупиняти іншомовне слово, чи введення його у наш словник. Мовний плюралізм дає змогу отримати більше інформації та поглядів на ті чи інші речі. Ми кожного дня користуємось приладами, сленгами, інформацією створену людьми, які прагнуть стати кращими, наперекір "націоналістичним рекомендаціям". Тому не робіть акцент на цьому, якщо про мову пам'ятають - вона буде жити. І пам'ятайте - стартапи бізнесменів не дотримуються чистого пуризму ;)
ВідповістиВидалитиНа мою думку, пупуризм має позитивний вплив на культуру нашої мови. Він допомагає їй йти у ногу з часом, розвиватися та збагачуватися. Але він не повинен повністю витісняти слова іноземного походження. Я вважаю, що у цьому питанні потрібно знайти баланс, коли на кожне слово іноземного походження є свій український відповідник, і коли ці два слова використовуються в однаковому ступені.
ВідповістиВидалитиКлімова Оля ФАБ-2-21-1
ВідповістиВидалитиЯ вважаю, що пуризм є невід'ємною частиною становлення чи не кожної мови. Як вже було зазначено в статті, пуризм має тенденцію найгостріше поставати тоді, коли мова знаходиться під певною загрозою, і саме в такі часи це явище допомагає мові зберегти свою автентичність. За інших, безпечних для розвитку та збереження мови обставин, пуризм також має бути присутнім, але в цьому випадку, на мою думку, його роль не має заважати мові розвиватися. Я вважаю, що явище суржику чи калькування з російської мови є явищем негативним, і тут втручання пуризму буде надзвичайно доречним. Проте я не погоджуюся з тим, що мова має бути обмежена від іншомовного впливу загалом, я не вважаю, що явище запозичень шкодить розвитку мови або якось його уповільнює. Так само як діалектизми чи просторіччя, я впевнена, що вони є частиною мови та повинні в них залишатися. Отже, на мою думку явище пуризму є цілком припустимим та навіть корисним, але слід знати міру, не стримуючи природний розвиток мови.
Тащі Ольга Фаб-2-21
ВідповістиВидалитиНа мою думку, пуризм є дуже важливим ,який треба поиширювати і висвітлювати в засобах масової інформації, тобто доносити до людей саму ідею і значущість пуризму. Звичайно треба розуміти, що людям буде складно відмовлятись від використання іншомовних слів, просторіччя .Треба розрізняти діалекти, слова іншомовного походження від калькування , росіянізми, які мають більш негативних вплив. Отже, впровадження пуризму є досить складним і тривалим процесом, якого потребує наша мова. Треба , щоб це було осмисленим вибором кожної людини. Ми живемо в такий час, коли розмиваються кордони і уникнути мовного плюралізму неможливо. Знайти баланс і поважати вибір кожного є оптимальним варіантом.
Ромашко Ольга ФАБ-2-22(1) Я вважаю, що дотримання та поширення пуризму в сучасному світі не є доречним. Звісно, неможливо заборонити чиєсь мовлення з чисто питомими українськими словами. Чому я вважаю пуризм недоречним? Насправді, дуже складно буде змінити мову сьогодні, оскільки багато людей пристосувалися до української, яка існує під впливом плюралізму. Збільшується число нових винаходів та відкриттів, пуристичну назву яких буде важко придумати. Пуризм для мене - це обмеження лише українським, це встановлення бар'єру між українською та іноземними культурами. Усі прагнуть розвиватися і, відповідно, мова теж має розвиватися та поглинати в себе ті події, явища, що відбувалися тоді й відбуваються зараз. Мова є динамічною. Розвивається суспільство - змінюється мова.
ВідповістиВидалитиСмірнова Ірина ФАБ 2-22 Я вважаю, пуризм – необхідне для мови явище, але в межах розумного. Особисто я не бачу у використанні слів іншомовного походження нічого поганого. Завдяки запозиченим іноземним словам мова стає більш сучасною, емоційно забарвленою й цікавою. Проте надмірне використання таких слів може уповільнити процес розвитку українськой мови чи навіть повністю зіпсувати милозвучність та красу нашої мови.
ВідповістиВидалитиСидоренко Маргарита ФАБ 2-22
ВідповістиВидалитиВ моєму розумінні, плюралізм повинен мати місце в мові, тому що іншомовні слова можуть бути в рази зручніші у використанні та вимовлені. Деякі такі слова настільки прижилися, що без них майже неможливо, якщо замінити їх, то це внесе багато незручностей. Звісно, велика кількість іноземних слів "вбиває" мову, але можна регулювати цей процес, аби не сталося перенасичення мови іншомовними словами. Питання швидше в тому, що люди не знають мову, тому і вживають багато “непотрібних” слів коли говорять.
Пернікуза Анастасія ФАБ-2-22(2)
ВідповістиВидалитиЯ вважаю, що в наш час це є дуже актуальною темою. Я за пуризм для української мови. Тому що наша мова є дуже гарною та милозвучною. Через історичний вплив російської мови, українську мову ніколи не сприймали як окрему, самостійну мову. Думаю, що суржики й кальки з російської мови тільки псують нашу мову. Наразі, маю надію на те, що в найближчому майбутньому буде чутна в більшості випадків чиста українська мова. Але в той самий час я не проти запозичень з інших мов. Тому що таким чином наша мова може бути більш гнучкою, всебічною, новітньою та розвиватися на рівні з іншими європейськими мовами.
Євдокимова Вероніка ФАБ 2-22
ВідповістиВидалитиНа мою думку, до цього року мовний плюралізм мав більш вагоме значення для українців. Люди розмовляли російською мовою, тим самим забували українську. І ми навіть не замислювались, що в майбутньому ми пожалкуємо про це. Але зараз, я можу сказати з впевненістю, мені подобається пуризм. Саме він є більш значущим для нашої мови. Особливо під час тих подій, які зараз відбуваються в Україні. Зараз не може бути ніяких сумнівів щодо того, що всі повинні не тільки знати рідну мову, а й розмовляти нею. Ми всі маємо зараз можливість зберегти те, що в нас так хочуть відібрати. Протягом тисячоліть українську мову хочуть викорінити, але цього не станеться ніколи. Наша місія – відродити літературну мову нашої країни, і навчитися грамотно спілкуватися нею, в цьому нам і допоможе пуризм. І звісно ж, найголовнішим є те, що наші діти через юагато років зможуть казати , що вони знають мову наймужнішої нації світу.
Я переконана, що пуризм є необхідністю у наш час, але з дотриманням певного балансу. Варто усвідомити, що українська мова потерпала від російського впливу та асиміляції протягом багатьох років і ми повинні повернути самобутність рідної мови. Проте повне витіснення слів іншомовного походження відбере чи не найважливіший фактор мови — гнучкість. Я повністю підтримую боротьбу за чистоту мови та відродження її неповторності, але важливо не вдаватися до радикальних методів і зважати на те, що повне викорінення запозичень може призупинити розвиток мови та відокремити її від усього світу.
ВідповістиВидалитиТерещенко Анастасія ФАБ 2-22(1)
Автор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиПрокопчук Анастасія ФАБ-2-22(2)
ВідповістиВидалитиНа мою думку, пуризм надзвичайно важливе явище у розвитку будь-якої мови. Моє ставлення до цього процесу позитивне. Українська мова занадто "засмічена" суржиком, англіцизмами і т.д. Нашу мову намагалися викорінити протягом багатьох століть, нам надзвичайно пощастило, що ми досі можемо розмовляти українською. Так, звичайно, "очисти" мову повністю неможливо, але потрібно намагатися зберегти її самобутність. За моїми спостереженнями, останній роки українці все більше прагнуть вдосконалити мову, вони використовують її в побуті, стараються менше вживати русизми. І це не може не радувати. Я вважаю, що причиною цього стала російсько-українська війна. Люди зрозуміли, що від них можуть забрати частинку духовної і культурної спадщини. Відібравши мову у людей, не так уже й важко вплинути на розвиток нації, в цілому. Я впевнена, що пуризм допоможе нам відродити літературну українську мову.
Я вважаю, що пуризм є необхідним явищем у наш час, але я підтримую його лише частково. Звісно, "очищення" мови є важливим для збереження національної мови, але, чи може бути літературна мова - народною? На мою думку, якщо "прибрати" усі запозичення, суржик, діалекти, то мова просто стане "сухою", нежвавою. Саме завдяки запозиченню слів, вдосконаленню звучання, мова розвивається, а без цього відбуватиметься стагнація.
ВідповістиВидалитиГришко Ксенія ФАБ-2-22
Я не можу сказати точно, як ставлюсь до пуризму. Пуризм є виявом турботи про чистоту мови і його основною метою є збереження мови, саме тому я частково підтримую це явище. Але завжди треба знати міру. Наприклад, я вважаю, що слова іншомовного походження не те, від чого треба «очищати» мову, це навпаки її збагачує. Мова- це явище, яке постійно розвивається та змінюється, а поява нових слів та запозичень допомагає в цьому.
ВідповістиВидалитиРубцова Дар'я Фаб2-22(1)
Цілком підтримую ідею пуризму, як метод очищення української мови від суржиків та запозичень с російської мови. Вважаю, що ідея пуризму допоможе врятувати нашу мову від занепаду та небажаної подібності з іншими мовами сусідніх країн.
ВідповістиВидалитиПроте необхідно також усвідомлювати, що така концепція цілком здатна зупинити розвиток мови. Поява у мові таки слів як "лайфхак" чи "хештег" жодним чином не псують мову, а лише вказують на певний історичний період ії розвитку.
Крім того, слід розуміти, що концепція пуризму недосяжна, оскільки неможливо повністю очистити мову від слів, які вже стали для нас буденними.
ФАБ222(1)
У сучасному мовознавстві пуризм здебільшого розглядають як явище багатогранне. Позитивне в пуризмі – прагнення залучити до вжитку якнайбільше власних мовних ресурсів, що безпосередньо впливає на самоусвідомлення нації, на її самоутвердження. Негативним у пуризмі є його надмірне прагнення очистити мову від усіх запозичень, не зважаючи на їх усталеність.
ВідповістиВидалитиНа мою думку, пупуризм має позитивний вплив на культуру нашої мови.
Я не бачу в цьому нічого поганого, але потрібно робити це без фанатизму.
Пуризм впливає на почуття національної самоповаги, бо дає народові підстави пишатися культурною самобутністю і мовною самостійністю
Автор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиНасправді, це досить складне питання, яке потребує довгих роздумів. Потрібно досягти певної рівноваги, треба утримати елітарну культуру. Це життєво важливо, тому що культура, яка стає універсальною, вже не є культурою як такою. Водночас украй важлива постійна взаємодія різних рівнів культур, а саме культури елітарної з масовою. Кожен народ, створюючи власну національну культуру, тим самим робить внесок у світову культуру, здійснюючи за її допомогою зв'язок з навколишньою природою та іншими народами. В результаті такого спілкування відбувається взаємне культурне збагачення, і як наслідок - різні культури розвиваються, ускладнюються, стають набагато різноманітнішими. Культурні відмінності виростають з народної творчості, звичаїв, традицій. Проте етнічна культура ще не формує засад державності. Це робить інтелектуально-культурне середовище творців, науковців, соціальних діячів. На мою думку, сьогодні пуризм має більше позитивного впливу на українську мову, ніж плюралізм. Мова - це найважливіша складова культури українців, яка єднає наш народ в націю. Якщо не буде мови - не буде України та нашого народу. У цей складний час перед україністами стоїть завдання, зберегти культ коріння українського народу, утримати увагу до його традицій.
ВідповістиВидалитиІдея України як держави сформувалася саме в культурі, завдяки культурі розвивалася та була втілена у життя. Український народ, століттями бездержавний, зберігся сам і довів власне право на незалежність коштом культури.
Перепелиця Єлизавета
Фаб-2-22
На мою думку, мовний пуризм – необхідне явище, адже завдяки йому зберігається мовна ідентичність. В загальному, мовний пуризм – позитивне явище, доки воно не набуває фанатичних чи радикальних рис. Зміни в мові це нормально. За весь час існування будь-якої мови - вона набувала якихось змін, будь то змінені слова, чи замінені слова, новий правопис слів... Це все - історичний розвиток мови, який і є необхідним для того, щоб мова не вимерла. Але, на мою думку, наша мова стала би краще без суржику, багатьох насаджених радянською владою замін український слів та ще багато чого іншого. Тому, я за мовний пуризм в адекватних мірах.
ВідповістиВидалитиЦурканюк Вікторія ФАБ 222
Я вважаю,що мовний пуризм є дуже важливим явищем,особливо в наш час.Українська мова дуже "засмічена"через впилив інших мов,особливо російської,яка штучно нав'язувалася нашому народові сторіччами.Пуризм-це як фільтр,який очищує мову і надає їй можливість розвитватися,як повноцінній мові.Наша мова пройшла надскладний історичний шлях і ми всіми можливими способами повинні очищати її від "сміття''.І можливо ми навіть не мали б змоги розмовляти нею і мати її саме в такому вигляді.Але,є і вийнятки.Наприклад сучасні слова,які не мають аналогів в українській мові і які прекрасно її доповнюють.Очищення не повинно стати переочищенням,бо так наша мова залишиться без половини слів.Певний вплив інших мов був,є і буде.
ВідповістиВидалитиЯ вважаю, що мовний пуризм є великою необхідністю в наші часи. В українській мові є немало законних, унормованих русизмів, полонізмів, германізмів, тюркізмів, запозичень з інших європейських мов. Вважається, що близько 15% слів нашої мови є іншомовними запозиченнями. Інколи слова з чужої мови вживаються бездумно, безсистемно, їх зміст перекручують і спотворюється звукове оформлення, це засмічує мову. Пуризм потрібен для того, щоб зберегти нашу мову, зробити її більш чистішою та не давати їй потерпати від суржику і слів іншомовного походження. Але потрібно знати й те, що слова іншомовного походження мають позитивний вплив на розвиток нашої мови. Вони збагачують її, надають їй актуальність. Тому слід знати міру, не стримувати розвиток мови.
ВідповістиВидалитиПуризм притаманний суспільствам, що змагаються з чужими культурно-мовними нашаруваннями в добу національного відродження і пошуків національної самобутності. Я вважаю, що надмірний пуризм збіднює стилістичне багатство мови й утворює зайві лексичні дублети, поглиблюючи різницю між розмовною й літературною мовою.Мовний пуризм часто з'являється як протидія мовному занепаду й є проявом небажаної подібності з іншими мовами, що на мою думку не є добрим явищем. Звичайно, дуже важливо спілкуватися чистою мовою, але не переборщувати з цим.Мовний пуризм часто представляють як консервативний, як «захист» мови від «агресії» інших мов, чи як «збереження» національного духу, але часто він є інновативним в описі нового стандарту.
ВідповістиВидалитиЯ одна з тих людей хто говорить суржиком і в наш час це доволі погано. Проте навіть якщо люди перестануть вживати іншомовні слова, навряд чи вони почнуть говорити на літературній мові (принаймні через те що деякі слова звучать дійсно дивно та незвично). Пуризм це корисна річ, але погоджусь з іншими коментаторами що корисна річ лише в межах здорового глузду. Іншомовні слова навіть навпаки розвивають нашу мову в певних моментах та дозволяють більш коректно описати терміни для ширшого сприйняття інформації. Все-таки це нормально що наша мова змінюється днем за днем і цього не потрібно боятися, тому що так ми дізнаємося нові визначення, інформацію, терміни, вислови. Мову потрібно очищувати, адже її не раз намагалися преробити/ стерти з лиця землі. Але чистити та вигадувати нову мову, це різне. Тому завдяки взаєморозумінню перекладачів та звичайного народу ми відрізняємо розмовний діалект від літературного.
ВідповістиВидалитиБулана Тетяна
Ця стаття надзвичайно актуальна сьогодні. Впродовж усієї своєї історії, українська мова змінювалася під впливом інших країн. Її особливості мовлення та написання перетворювались на скальковані іноземні слова.
ВідповістиВидалитиУ сьогоденні з'явилося багато нових слів українською мовою, які не сприймаються суспільством. Насправді ж альтернативні слова, які замінюють іншомовні, можуть бути чудовим засобом збереження чистоти української мови. Тож головною метою сучасних пуристів є впровадження українських термінів, тому я вважаю, що пуризм- явище необіхідне, оскільки наша мова надзвичайно засмічена.
Сливка Софія ФАБ 2-22(1)
Автор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиОсобисто я не можу точно висловити своє ставлення до цього явища, оскільки воно має і позитивну, і негативну сторони.
ВідповістиВидалитиЯ повністю підтримую дерусифікацію української мови. Наша вистраждана мова повинна бути повністю очищена від русизмів, калькувань з мови вбивці й ката українського народу. Це питання є дуже актуальним сьогодні й потребує якнайшвидшого вирішення.
Щодо іншої сторони пуризму, то я не зовсім згодна з "очищенням" від запозичень з інших мов. Ми прагнемо до євроінтеграції, а заборона іншомовних слів - не дуже розумно, оскільки світ не стоїть на місці, він розвивається, і,можливо, глобалізація має певні негативні неслідки, та все ж цей процес відбувається в наші дні. Тож, уникнути запозичень, ізолюватися не вийде.
Казанцева Олександра, ФАБ-2-22
Хочу почати з того, що термін "чиста мова" не може існувати, бо чистої мови як такої не існує. Всі мови запозичували одне у одного якісь слова. Просто колись вони звучали "дивно" для всіх, а зараз - увійшли у норму.
ВідповістиВидалитиВ мене немає чіткої думки щодо пуризму. Наша мова постійно розвивається и змінююється, вона не може стояти на місці. Слова іншомовного походження були, є і будуть в нашій мові завжди. Я не бачу в них нічого поганого и сама використовую їх щоденно. Але все що я сказала - не стосується російських слів у нашій мові. Як і писали вище, наша мова повинна бути повністю очищена від русизмів.
На мою думку, мовний пуризм це добре та я виступаю за нього, але не потрібно перебільшувати. Я вважаю, що суржик це погано, але я не бачу нічого поганого в використанні іншомовних слів. Я думаю, що вживання іншомовних слів не шкодить нашій мові, окрім російськой. Я вважаю, що російська мова шкодить та потрібно переставати її використовувати. А щодо вживання слів з англійської, французької, тощо, я не бачу нічого поганого. Використання іншомовних слів може навпаки збагатити нашу мову.
ВідповістиВидалитиФедюк Ярослав, ФАБ222
Загалом, мовний пуризм – позитивне явище, доки воно не набуває фанатичних рис. Використання іншомовних слів у мові це добре, але в один момент через надмірну кількість запозичень ми зрозуміємо, що втрачаємо ідентичність української мови. Єдине, чого я прагну ніколи не допустити - це використання суржику, тобто поєднання російської і УКРАЇНСЬКОЇ мов.
ВідповістиВидалитиЛященко Дарья
ФАБ 222
Автор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиПуризм, безумовно, є позитивним явищем для української мови, оскільки сприяє її розвитку та зміцненню. Проте, я не вважаю, що необхідно повністю відмовлятися від іншомовних слів. Вони є невід'ємною частиною будь-якої живої мови, і їхнє вживання може бути доречним і навіть корисним.
ВідповістиВидалитиЗ історії української мови ми знаємо, що в ній завжди було багато слів іншомовного походження. Запозичені слова також сприяли її збагаченню та розвитку. Особливо це помітно за часів розквіту української літератури, коли в українську мову ввійшло багато нових слів, запозичень з інших мов, які надали їй нових виразних засобів.
Таким чином, я вважаю, що пуризм потрібно застосовувати з розумом, не забуваючи про те, що іншомовні слова можуть бути корисними для української мови. Надмірний пуризм, навпаки, може призвести до її збіднення та втрати стилістичного забарвлення.
Пуризм я вважаю важливим чинником у формуванні та розвитку мови. Я вважаю, що мова має бути "кришталево чиста", тобто без діалектів, суржикових конструкцій та кальки. Запозичені чи іншомовні слова, на мою думку, можуть бути, бо це щось загальновживане та зрозуміле всьому світу. Проте не варто вживати їх у надмірній кількості. Іншомовні сова можуть застосовуватись у побуті, тобто у спілкуванні з друзями чи рідними, але не треба їх виносити на всезагал. Українська мова має своє особливе мелодійне звучання, тому не треба її псувати. Наша мова унікальна, гарна та незалежна!
ВідповістиВидалитиМовний пуризм — це складне явище. З одного боку, дбайливе ставлення до мови та бажання зберегти чистоту її структури є важливими аспектами. З іншого боку, ідея абсолютного пуризму може призвести до відчуття виключеності для тих, хто не володіє мовою на високому рівні.
ВідповістиВидалитиМова живе, розвивається та адаптується під впливом часу, культури та використання. Я вважаю, що важливо зберігати базові принципи мови, одночасно допускаючи певну гнучкість та еволюцію для відповіді на поточні реалії та потреби спільноти.
Важливо навчати й розвивати мовну культуру, але не на шкоду сприйняттю чи відчуттю власної мовної недосконалості людиною, яка просто намагається вивчити чи володіти певною мовою.
Мовний пуризм є явищем, яке викликає різні реакції серед людей та мовознавців. Деякі його прихильники підтримують ідею збереження та підтримки чистоти мови, вважаючи це важливим аспектом культурної та лінгвістичної спадщини. Інші ж, навпаки, ставляться до мовного пуризму з критикою, вважаючи його застарілим або обмеженим підходом до розвитку мови.
ВідповістиВидалитиВ нашій ситуації я не вважаю що це є обов'язковим. Оскільки нам спочатку потрібно перетнути бар'єр відокремлення з російською мовою. Суржик може слугувати зараз як перехідним мостом до чистої української мови. Тому це потрібно робити поступово.
Проте, мови є живими організмами, які постійно змінюються і адаптуються під впливом нових технологій, культурних тенденцій та інших факторів. Таким чином, важливо розуміти, що мовний пуризм може бути корисним для збереження та підтримки культурної ідентичності, але в той же час слід уникати суворого відкидання новацій та розвитку.
Важливо знайти баланс між використанням іншомовних слів, які роблять нашу науку доступнішою для світу, та збереженням української мови як основи нашого наукового спілкування.
ВідповістиВидалитиНа мою думку, пуризм у мовознавстві має як позитивні, так і негативні сторони. З одного боку, прагнення до чистоти мови й уникнення надмірної кількості запозичень є важливим для збереження її самобутності. У сучасних умовах глобалізації й активного впливу англіцизмів, зокрема в технічних і наукових сферах, важливо, щоб мова залишалася зрозумілою і не втрачала свою національну ідентичність. Позитивний аспект пуризму полягає в тому, що він пропагує використання рідних мовних засобів, що сприяє збереженню культури та історії народу.
ВідповістиВидалитиПроте надмірний пуризм може мати негативні наслідки. Крайні пуристи, які повністю відкидають запозичення, ризикують ізолювати мову від природних процесів її розвитку. Уживання штучно створених термінів може ускладнювати спілкування, особливо у наукових колах, де міжнародні терміни вже давно стали нормою. Такі слова, як "стіжок" замість "конус" чи "хитун" замість "маятник", виглядають архаїчно і можуть бути незрозумілими для широкої аудиторії.
Я вважаю, що потрібно дотримуватися поміркованого підходу. Необхідно зберігати національні особливості мови, але й приймати корисні запозичення, які збагачують мову й полегшують її використання в різних сферах. Мова повинна бути живою і гнучкою, відображаючи не лише культурні традиції, а й сучасні реалії.
Аргументи на користь моєї думки:
Ефективність комунікації. У науці та техніці, де міжнародні терміни відіграють ключову роль, надмірний пуризм може створювати бар'єри в розумінні між фахівцями різних країн.
Гнучкість мови. Мови, які здатні органічно впроваджувати нові терміни, краще адаптуються до нових реалій і зберігають свою актуальність.
Історичний досвід. Історія показує, що мовам, які суворо дотримувалися пуристських норм, було важче інтегруватися в сучасні глобальні процеси.
Отже, поміркованість у мовній політиці дозволить зберегти національну самобутність української мови, не ізолюючи її від міжнародного розвитку.
Кальчук Віталій