Фразеологізм
"вивести на чисту воду" сягає своїм корінням у глибоку давнину. Цей вислів має декілька версій свого
походження. Однією з них є версія про створення
фразеологізму від так званого "божого суду". В давнину, щоб
знайти винного в тій чи тій справі, підозрюваного кидали до чистої води і чекали
результату. Якщо обвинувачений спливав, це означало, що він винен, якщо тонув -
вважали його посмертно виправданим.
Інша версія
пов'язана з рибальською справою. Щоб спіймати здобич, риболову краще за все
було рибалити на чистій воді, адже там їй буде зірватися з гачка тяжче, ніж серед
очерету чи зарослів.
Зараз
фразеологізм "вивести на чисту воду" використовується в тих випадках,
коли мова йде про викриття чиєї-небудь нечесності, іншими словами - у знаходженні правди.
Фразеологізм
часто використовується в літературі. Наприклад, в творі В. М. Шукшина "Генерал
Малафейкін" - "Мішка все стежив за Малафейкіним, не знав тільки, як
вивести на чисту воду цього пройдисвіта." - та Г. А. Гершуні "З
недавнього минулого" - "Григор’євих легко було вивести на чисту воду,
і, по суті, вони цього цілком заслужили, але це все-таки видало б їх, особливо
її, головою."
Автор: Каріна Бейко, студентка Інституту журналістики.
Приклади використання фразеологізма в реченнях:
ВідповістиВидалити-Стаття Франка незвичайно подобалась мені. Так ясно, просто і дотепно ледве чи хто потрапив би у нас вивести тоту гнилятину на чисту воду (Коцюбинський, Твори, т. III, 1956, стор. 278);
(Пилип) – …Завтра я в прокурора буду, вже договорився з секретаршею. …Я виведу їх на чисту воду. І за машини, і за бенкети… Нехай усі знають, який він ідейний, цей Заруба… (Кучер, Трудна любов, 1960, стор. 140);
К а р п о. Я мушу все вивести на свіжу воду, я не я буду, коли пе дізнаюсь, хто перший пустив на мене та Домаху лиху славу! (Кропивницький, Твори, т. II, 1958, стор. 165).
— Виведу я тебе на чисту воду, виведу! Тепер не викрутишся (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 86)