Іншомовний
компонент екс- у словах української
мови широко використовують зі значенням ‘колишній, який утратив своє колишнє
становище’.
Донедавна його поєднували зі словами дефісом, що зафіксували
словники української мови: екс-голова,
екс-прем’єр, екс-чемпіон та ін. Проте такий правопис суперечив правилові,
усталеному в українській мові, за яким з дефісом пишемо лише складні іменники,
утворені з двох самостійних слів. Саме тому в новому «Українському правописі»
усунено цю помилку і запропоновано писати екс-
разом із самостійними словами – загальними назвами: ексчемпіонка, ексміністр, експрем’єр-міністр та ін. [див.: § 35,
п. 4, 4)].
Із власними назвами та абревіатурами, що є переважно повними
або скороченими назвами колишніх країн, екс-
треба писати з дефісом (див. примітку 1 до пункту 4, 4) § 35), пор.: екс-Югославія, екс-НДР), інакше в цьому
компонентові довелося б писати першу велику букву, а саму назву країни – з
малої, пор.: Ексюгославія,
Ексчехословаччина, що не прийнятно.
Отже,
за правилами нового «Українського правопису» потрібно писати разом ексголова,
ексдепутат, ексміністр, експрем’єр-міністр, ексчемпіон та інші загальні
назви і з дефісом екс-Чехословаччина, екс-Югославія, екс-НДР і подібні власні назви.
К.Г.Городенська
Сьогодні з третьої спроби зміг прочитати у заголовку статті слово "експослиня". Як можна так паплюжити мову?
ВідповістиВидалити