Чому тепер Іван Вікторович, але Роман Ігорьович?

 

Для багатьох непросто вжити ім’я Ігор у непрямих відмінках. Про це свідчить, зокрема, поєднання його із закінченнями іменників чоловічого роду ІІ відміни твердої (Р. в. одн. Ігора), м’якої (Д. в одн. Ігореві, О. в. одн. Ігорем) та мішаної групи (Кл. в. Ігоре). Фахівці вважали, що ім’я Ігор історично є іменником м’якої групи, але в сучасній українській мові у кличному відмінку він має закінчення -е іменників мішаної групи. Саме тому в новому «Українському правописі» усунено цю невідповідність: ім’я Ігор визнано іменником чоловічого роду з основою на -р м’якої групи та надано властиві їй відмінкові закінчення, пор. в однині: Р. в. Ігоря, Д. в. Ігореві (-ю), З. в. Ігоря, О. в Ігорем, М. в. Ігореві (-ю, -і), Кл. в Ігорю (див.: § 67, ІІ відміна. 2. М’яка група; § 68, ІІ відміна. Іменники чоловічого роду – власні назви. М’яка група). Проте в називному відмінку однини ім’я Ігор не має ознак, відмінних від формально однотипних іменників, належних до твердої групи, таких як Віктор, Нестор і под. У зв’язку із цим постало питання: «Чи потрібно розмежовувати за формальною ознакою чоловічі імена по батькові, утворені від особових імен твердої і м’якої групи на -ор?». Українська національна комісія з питань правопису підтримала розмежування і запропонувала від особових імен твердої групи на -р утворювати чоловічі імена по батькові за допомогою суфікса -ович (напр.:¨Вікторович, Несторович), а в чоловічому імені по батькові, утвореному від Ігор, поставити перед цим суфіксом м’який знак (Ігорьович), щоб він маркував належність твірного особового імені до іменників м’якої групи на -р (див.: Там само: § 32, п. 11, примітка).

Отже, тепер правильно вживати Іван Вікторович, Микола Несторович, але Роман Ігорьович.

Катерина Городенська, "Мовні мозаїки"